X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ХАРКIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.03.2019 р. № 1271/ІПК/20-40-13-02-11

Головне управління ДФС у Харківській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо деяких питань оподаткування операцій за договором управління майном на спрощеній системі оподаткування, з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє наступне.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV ПКУ.

Згідно з п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці (далі - ФОП), які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

Відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі:

Крім того, в п. 291.5 ПКУ, який містить вичерпний перелік видів діяльності, при здійсненні яких суб’єкти господарювання (юридичні особи та ФОП) не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп, не зазначено такий вид діяльності, як управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.

Враховуючи вищевикладене, ФОП, який надає послуги з управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (клас 68.32 КВЕД ДК 009:2010), може обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та здійснювати таку діяльність на третій групі за умови дотримання критеріїв, визначених п. 291.4 ст. 291 ПКУ та з урахуванням обмежень, визначених у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Правові засади операцій по управлінню майном регламентуються Цивільним кодексом України від 16.01.2003 № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ).

Згідно з п. 1 ст. 1029 ЦКУ за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно (п. 1 ст. 1030 ЦКУ).

Пунктом 3 ст. 1030 ЦКУ встановлено, що майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов'язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку.

При цьому п. 5 ст. 1033 ЦКУ визначено, що управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. А сам договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Договір управління майном укладається в письмовій формі. При цьому договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 1031 ЦКУ).

Відповідно до п. 64.6 ст. 64 розділу II ПКУ на обліку у контролюючих органах повинні перебувати, зокрема, договори управління майном (крім договорів управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону).

Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору. Заяву про взяття на облік такий платник податків зобов'язаний подати протягом 10 календарних днів після реєстрації договору.

Управителям майна при взятті на облік договорів управління майном контролюючими органами надається реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який є податковим номером платника податків (пп. 2 п. 2.4 розділу II Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, із змінами та доповненнями (далі - Порядок)).

При цьому управителю майна за декількома договорами управління майном податковий номер видається на кожний із зазначених договорів (угод) при взятті їх на облік згідно з Порядком.

Підставою для взяття на облік договору управління майном є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником податку на додану вартість (далі - ПДВ) управителя майна та отримання документів, визначених п. 4.7 розділу IV Порядку (п. 3.5 розділу III Порядку).

Для взяття на облік договору управління майном управитель майна подає до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку документи щодо реєстрації договору управління майном одночасно з реєстраційною заявою платника ПДВ (п. 4.7 розділу IV Порядку).

Водночас при розгляді документів контролюючий орган може повернути документи, подані для взяття на облік договору управління майном, якщо до заяви за формою № 1-ОПП не додано реєстраційну заяву платника ПДВ або за результатами розгляду реєстраційної заяви платника ПДВ контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ.

Після взяття на облік договорів управління майном відомості про них включаються до Реєстру договорів управління майном.
Таким чином, платник єдиного податку може бути управителем майна за умови його реєстрації платником ПДВ та переходу на ставку єдиного податку 3 відсотки доходу.
Крім цього, поняття "управитель майна" може розглядатися в контексті укладання договору послуг, згідно з яким надаються послуги з управління об'єктом нерухомості за певну винагороду. При цьому управитель майна за договором послуг не має права укладати договори від імені власника майна. Всі договори укладаються самим власником або його представником.
Отже, фізична особа - платник єдиного податку третьої групи має право бути управителем майна згідно з договором управління майном за умови дотримання вимог ПКУ (в частині взяття договору на облік, реєстрації управителя платником ПДВ та застосування ставки єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу), або згідно з договором надання послуг з управління майном.
Щодо оподаткування єдиним податком отриманої від управління майном виручки.
Доходом платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця є дохід (пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ), отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Вигоди від майна, що передане в управління, належать установникові управління, проте він може вказати в Договорі особу, яка має право набувати вигоди від майна, переданого в управління (вигодонабувача) (ст. 1034 ЦКУ).
Разом з цим згідно із ст. 1042 ЦКУ управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням майном. Управитель майном, якщо це передбачено законом або укладеним
відповідно до нього договором, має право відраховувати належні йому відповідно до частини першої цієї статті грошові суми безпосередньо з доходів від використання майна, переданого в управління.
Крім цього, істотними умовами Договору є перелік майна, що передається в управління, та розмір і форма плати за управління майном (ст. 1035 ЦКУ).
Враховуючи зазначене, вся вигода та при наявності плата за управління майном, отримана вигодонабувачем в результаті операцій з цим майном, підлягає оподаткуванню єдиним податком.
У разі ж укладання Договору, відповідно до якого "управитель майна" надає послуги з управління майном та отримує за це винагороду, оподаткуванню єдиним податком підлягає дохід, отриманий як оплата за послуги з управління майном.
Водночас зауважуємо, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства по кожному конкретному випадку податкових взаємовідносин, у тому числі й тих, про які йдеться у Вашому листі, можливе за результатами аналізу документів (матеріалів), які стосуються порушеного питання.
Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.