Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.03.2019 р. № 1310/6/99-99-12-01-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо реєстрації акцизних складів та обладнання їх відповідними лічильниками, у межах компетенції повідомляє таке.

У запиті Товариство звертається з проханням надати наступну інформацію:

1. Чи вважається акцизним складом автозаправна станція (автозаправний комплекс), резервуари якої знаходяться поза приміщеннями, під землею, на якій не здійснюється вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження пального, а лише здійснюється його реалізація із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій;

2. До якого саме суб’єкта господарювання застосовується відповідальність з 1 січня 2019 року за необладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками: до суб’єкта господарювання -розпорядника акцизного складу, на якому розташовані резервуари, загальною місткістю понад 20 000 куб. м, або який має декілька акцизних складів, на яких розташовані резервуари із загальною місткістю усіх резервуарів на усіх акцизних складах понад 20 000 куб. м.

Щодо питання 1.

Стаціонарні автозаправні станції - комплекс споруд для приймання та відпуску нафтопродуктів з наземним або підземним розміщенням резервуарів і з незблокованими з ними паливо-, масло- та газороздавальними колонками.

Згідно з підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу, зокрема, провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Таким чином, на автозаправній станції Товариства проходить операція зберігання пального, що водночас підпадає під визначення акцизного складу відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Крім того, підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що розпорядник акцизного складу - суб’єкт господарювання, зокрема, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб’єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального, тобто Товариство є розпорядником акцизного складу.

Відповідно до вимог абзацу п’ятого підпункту 230.1 статті 230 акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами - лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник), які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Відпуск пального без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників забороняється.

Слід зазначити, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII до Кодексу внесені зміни, відповідно до яких з 01.07.2019 підпункт б) підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначає, що акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Таким чином, на автозаправній станції Товариства проходить операція зберігання, реалізації пального, що водночас підпадає під визначення акцизного складу відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Крім того, підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу (у редакції з 01.07.2019) визначено що розпорядник акцизного складу це, зокрема, платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Щодо питання 2.

З урахуванням змін внесених Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» пунктом 12 підрозділу 5 розділу XX Кодексу передбачено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог Кодексу зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

• акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;
• акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;
• акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Пунктом 128.1 статті 128 Кодексу передбачена відповідальність за необладнання витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками акцизних складів, на яких здійснюються виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, відпуск пального без застосування витратомірів-лічильників та/або рівномірів-лічильників.

Пунктом 18 підрозділу 5 розділу XX Кодексу визначено, що норми пункту 128 !.1 статті 128 1 цього Кодексу застосовуються:

• з 1 липня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів;
• з 1 жовтня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів;
• з 1 січня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів.

Таким чином, відповідальність за необладнання витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками акцизних складів, на яких здійснюються виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, відпуск пального без застосування витратомірів-лічильників та/або рівномірів-лічильників застосовується у строки визначені пунктом 18 підрозділу 5 розділу XX Кодексу в залежності від термінів обладнання витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками акцизних складів, місткості резервуарів, які розташовані на акцизному складі, починаючи з 1 липня 2019 року.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.