X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.03.2019 р. № 1322/В/26-15-13-06-12-ІПК

Головне управління ДФС у м. Києві в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-ІV зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) розглянуло Ваш запит про надання податкової консультації щодо застосування окремих норм податкового законодавства та з урахуванням фактичних обставин в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ нерезиденти - це, зокрема, дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.1995 № 146 затверджено Положення про порядок розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій та представництв іноземних організацій держави-агресора в Україні (далі - Положення), пунктом другим якого визначено, зокрема, що "дипломатичне представництво" - це посольство (нунціатура), місія (інтернунціатура) або інше дипломатичне представництво іноземної держави (включаючи персонал, споруди та приміщення).

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ розд. IV ПКУ.

Зокрема, у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.) (пп. 170.11.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Також, доходи, визначені ст. 163 ПКУ є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16.1 підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотки об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16.1 підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень ПКУ (пп. 1.3 п. 16.1 підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст.68 ПКУ).

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Строки сплати податків до бюджету визначено п. 179.7 ст. 179 ПКУ, а саме, фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Стосовно другого питання, порушеного у запиті, повідомляємо.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів (п.1.1 ст.1 ПКУ).

Правові основи укладання договорів регулюються нормами цивільного законодавства України.

Договірні зобов’язання щодо найму (оренди) визначаються главами 58 та 59 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ).

Питання нотаріального посвідчення договору оренди не належить до компетенції органів фіскальної служби.

Щодо третього питання, повідомляємо.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 ПКУ платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ.

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку (п. 38.2 ст. 38 ПКУ).

Крім цього, згідно з п. 87.7 ст. 87 ПКУ забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам.

Отже, сплата податку та збору має здійснюватись безпосередньо з рахунку платника податку.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.