Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.03.2019 р. № 1363/6/99-99-12-01-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула лист Товариства 1 щодо застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого та реалізованого пального і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку» (далі - Постанова № 891), Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (зі змінами) (далі - Закон № 481) та в межах компетенції повідомляє таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація надається з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України від 23.11.2018 № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів) (далі - Закон № 2628) передбачено ряд змін до Кодексу та інших нормативних актів, які набирають чинності з 01.07.2019.

У запиті Товариство 1 поінформувало, що є користувачем резервуарів №1,№2,№3. Резервуари №1 та №2 поєднані трубопроводом який належить Товариству 2 та надає Товариству 1 послуги по транспортуванню нафтопродуктів. Резервуари №2 та №3 поєднані трубопроводом користувачем яких є один суб’єкт господарювання Товариство 1.

З урахуванням викладеного, Товариство 1 звертається з проханням надати інформацію щодо особливостей утворення роботи акцизних складів, обладнання складів витратомірами-лічильниками і рівнемірами-лічильниками, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку, а саме:

1. Чи є окремим акцизним складом Резервуар № 1, який знаходиться у м. Бориспіль та на нього є окремі правовстановлюючі документи?

2. Чи є окремим акцизним складом Резервуар № 2, який знаходиться у Бориспільському районі та на нього є окремі правовстановлюючі документи?

3. Чи є окремим акцизним складом трубопроводи Товариства 2, у яких зберігається і в послідуючому транспортується паливо Товариства 1? При цьому у Товариства 2 в даній технологічній схемі відсутні резервуари?

4. Чи є єдиним акцизним складом Резервуар № 1, Резервуар № 2, трубопроводи Товариства 2?

5. Якщо усі ці об’єкти (Резервуар № 1, Резервуар № 2, трубопроводи) необхідно вважати єдиним акцизним складом , тоді хто є розпорядником такого акцизного складу та має подавати відомості згідно Кодексом та Постановою № 891 Товариство 1 чи Товариство 2?

6. Хто і де має встановлювати в витратоміри-лічильники?

7. Чи потрібно під час внутрішнього переміщення нафтопродуктів в тому числі у технологічних цілях в межах одного складу між Резервуаром № 2 та Резервуаром № 3 встановлювати на трубопроводах витратоміри-лічильники?

8. У яких місцях необхідно встановлювати витратоміри-лічильники: в місці розташування колектора, який пов’язує в собі усі резервуари чи на трубопроводі у місці видачі (наливу) нафтопродукту (на усіх точках (стояках) пункту наливу)?

9. Які ліцензії на оптову торгівлю має отримати Товариство 1:

9.1 На кожний об’єкт нерухомого майна незалежно від його адреси, навіть якщо вони співпадають та окремо ліцензію для здійснення торгівлі за відсутності місць для оптової торгівлі?

9.2 На дві адреси, за яким розташовані об’єкти нерухомого майна та окремо ліцензію для здійснення торгівлі за відсутності місць для оптової торгівлі?

9.3 Інші ліцензії?

Щодо питань 1, 2, 3, 4.

З 01.07.2019 набудуть чинності зміни до пп.14.1.6. п.14.1 ст.14 Кодексу, внесені Законом № 2628, відповідно до яких, акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

• приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
• приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
• паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Резервуар - це законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці (п.п. 4 п. 2 Постанови № 891).

Реєстр - електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядників акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів (п. 5 Постанови № 891).

Трубопровід - це штучна споруда, призначена для транспортування газу або рідини, а також інших твердих речовин у вигляді суспензії під дією різниці тиску у різних перетинах.

Отже, враховуючи викладене вище Резервуари №№1,2 які розташовані за різними адресами є окремими акцизними складами в розумінні Кодексу, Закону № 2628 та Постанови № 891.

Трубопровід в даній технологічній схемі не є окремим акцизним складом, а лише частиною процесу при транспортуванні нафтопродуктів між Резервуари №№1,2.

При цьому зазначені дії повинні відображатись при подачі даних у Реєстр, що забезпечить повноту обліку обігу пального.

Щодо питання 5, 6.

Розпорядник акцизного складу - суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або
користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу" (п. 14.1.224 ст. 14 Кодексу яка набирає чинності 01.07.2019).

Оскільки Резервуари №№1,2 які розташовані за різними адресами являються окремими акцизними складами а Товариство 2, надає послуги по транспортуванню палива трубопроводом не здійснюючи операції з вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального, то розпорядником акцизного складу є Товариство 1 з урахуванням правовстановлюючих документів на користування резервуарами.
Крім того, повідомляємо, що відповідно до своїх функціональних обов’язків, вимог Кодексу та Постанови № 891, Державна фіскальна служба України не визначає місця встановлення засобів вимірювання.

Суб’єкт господарювання розробляє технологічну схему встановлення засобів вимірювання, розраховує та підбирає перелік засобів вимірювання витратомірів-лічильників обсягу виробленого та реалізованого пального та рівнемірів - лічильників рівня пального, виходячи з об’ємів зберігання пального, діаметрів трубопроводів, пунктів наливу та інших технологічних аспектів у сфері обігу палива, зазначені дії повинні відображатись при подачі даних у Реєстр, що забезпечить повноту обліку обігу пального.

Враховуючи викладене вище, з 01.07.2019 норми Кодексу, Закону № 2628 та Постанови № 891 поширюються на Товариство 1, які регламентують роботу акцизних складів на митній території України, які необхідно облаштовувати рівнемірами-лічильниками та витратомірами - лічильниками при цьому зазначені дії повинні відображатись при подачі даних у Реєстр, що забезпечить повноту обліку обігу пального.

Щодо питання 7, 8.

На сьогодні Кодексом та Постановою № 891 не визначено поняття як видача пального.

Підпунктом 4 п. 2 Постанови № 891 визначено, що обіг пального - будь-які операції, що передбачають:

• фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції);
• фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

• у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
• при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Відповідно до п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу яка набирає чинності 01.07.2019, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Як зазначалось раніше, суб’єкт господарювання розробляє технологічну схему встановлення засобів вимірювання, розраховує та підбирає перелік засобів вимірювання витратомірів-лічильників обсягу виробленого та реалізованого пального та рівнемірів - лічильників рівня пального, виходячи з об’ємів зберігання пального, діаметрів трубопроводів, пунктів наливу та інших технологічних аспектів у сфері обігу палива, зазначені дії повинні відображатись при подачі даних у Реєстр, що забезпечить повноту обліку обігу пального.

Щодо питання 9.

Законом № 2628 внесено зміни до Закону №481, зокрема запроваджено ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Під оптовою торгівлею пальним, відповідно до ст. 1 Закону № 481, розуміється діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам. Місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

Згідно зі ст. 15 Закону № 481 суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Керуючись нормами чинного законодавства України, суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.