Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.04.2019 р. № 1366/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій резидента (платника ГЩВ) з постачання інформаційних послуг нерезиденту та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Поняття «інформаційні послуги» та «інформаційні електронні послуги» визначено у Законі України від 19 червня 2003 року № 966-ІV «Про соціальні послуги» (далі - Закон № 966) і відповідно Законі України від 03 вересня 2015 року № 675-VІІІ «Про електронну комерцію» (далі - Закон № 675).

Так, інформаційні послуги - це надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги); розповсюдження просвітницьких та культурно-освітніх знань (просвітницькі послуги); поширення об'єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг, формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних проблем (рекламно-пропагандистські послуги) (стаття 5 Закону № 966).

Інформаційні електронні послуги - це платні або безоплатні послуги щодо оброблення та зберігання інформації, що надаються дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем за індивідуальним запитом їх одержувача (підпункт 9 пункту 1 статті 3 Закону № 675).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу І ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що
споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання, або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

До таких послуг, зокрема належать:

• консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем (підпункт «в» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ);
• телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов'язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв'язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж (підпункт «д» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання зазначених у зверненні послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Враховуючи викладене, у разі, якщо зазначені у зверненні інформаційні послуги відносяться до категорії послуг, визначених у підпунктах «в»і «д» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, то місцем постачання таких інформаційних послуг є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання. У даному випадку отримувачем інформаційних послуг є нерезидент, що зареєстрований за межами митної території України, а отже операція резидента - постачальника з постачання таких послуг нерезиденту-покупцю не є об’єктом оподаткування ПДВ.

У разі, якщо зазначені у зверненні інформаційні послуги не відносяться до категорії послуг, визначених у підпунктах «в» і «д» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, то місцем постачання таких інформаційних послуг є місце реєстрації їх постачальника. У даному випадку постачальником інформаційних послуг є резидент України (платник ПДВ), а отже операція резидента -
постачальника з постачання таких послуг нерезиденту-покупцю є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

З питання віднесення зазначених у зверненні інформаційних послуг до тієї чи іншої категорії послуг рекомендуємо звернутися до Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).