Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.04.2019 р. № 1408/6/99-99-15-03-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо питання стосовно застосування норм Кодексу в частині визначення належності Товариства до платників акцизного податку у разі реалізації імпортованого пального у тарі ємністю до 2 літрів включно, і повідомляє.

Згідно ст. 212 Кодексу платниками акцизного податку, зокрема, є:

• особа - суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію на митну територію України (пп. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212);
• особа, що реалізує пальне (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212)

Відповідно до пп. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Кодексу підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Перелік підакцизних товарів, їх коди згідно з УКТ ЗЕД та ставки акцизного податку визначено п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Як визначено у пп. 14.1.141.1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне - це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

З урахуванням визначень, наведених у пп. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, починаючи з 1 січня 2017 року, не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.

Звертаємо увагу, абзац другий пп. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Кодексу стосовно визначення «реалізації пального» втратить чинність 01.07.2019, враховуючи зміни, які внесені до ст.14 Кодексу Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адмініструванні та перегляду ставок окремих податків і зборів” (далі - Закон № 2628).

Так, починаючи з 01.07.2019 реалізація пального - це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

• до акцизного складу;
• до акцизного складу пересувного;
• для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Відповідно до абзацу десятого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізаці такого пального його виробниками; при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Також, відповідно змін внесених Законом № 2628, в абзаці третьому п. 231.1 ст.231 Кодексу, зазначено, що виробник пального, а також особа, яке здійснює розлив пального у споживчу тару ємністю до 5 літрів (включно) зобов'язані скласти акцизну накладну на обсяги такого пального. При цьому така особа повинна зареєструватись платником акцизного податку відповідно до п.п. 212.3.4 п.213.3 ст.212 Кодексу.

Таким чином, якщо суб’єкт підприємницької діяльності не є виробником пального та здійснює реалізацію пального виключно на митній території України в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), а з 01.07.2019 ємністю до 5 літрів (включно), то він не є платником акцизного податку у розумінні пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

В той же час слід зазначити, що відповідно до п. 216.4 ст. 216 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках.

Об’єктом оподаткування у даному випадку є операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України (пп. 213.1.3 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

Отже, акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), незалежно від ємностей, сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації (пп. 222.2.1. п. 222.2 ст. 222 Кодексу), адже імпортери такого пального є платниками акцизного податку згідно з пп. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД, тобто визначення їх кодів, здійснюється відповідно до Митного тарифу України, встановленого Законом України «Про митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VІІ (зі змінами та доповненнями), з урахуванням визначальних для класифікації характеристик товару.

Контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, під час митного оформлення здійснюється контролюючими органами (п. 224.2 ст. 224 Кодексу).

Для надання більш повної та ґрунтовної індивідуальної податкової консультації Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.