Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.03.2019 р. № 1362/П/99-99-13-01-04-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, розглянула Ваш запит про надання індивідуальної податкової консультації «...» щодо окремих питань здійснення підприємницької діяльності та з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні, повідомляє таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 розд. І ПКУ.

Відповідно до  п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 64.6 ст. 64 ПКУ на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ.

У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ.

Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.

Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.

На сьогодні особливості оподаткування для договорів про спільну діяльність встановлені ПКУ стосовно податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 14.1.139 ст. 14 та п. 180.1 ст. 180 ПКУ для цілей оподаткування платником податку є, зокрема:

• будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ст. 183 ПКУ;
• особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи.

Пунктом 3.5 розділу III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 року № 462), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за № 1562/20300 (далі - Порядок), визначено, що підставою для взяття на облік договору про спільну діяльність є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію його платником ПДВ.

Згідно з пунктом 4.6 розділу IV Порядку для взяття на облік договору про спільну діяльність уповноважена особа подає до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ заяву за формою № 1-ОПП та копію договору (контракту) про спільну діяльність.

Таким чином, договори про спільну діяльність між фізичними особами -підприємцями обліковуються в контролюючих органах за умови, що на такі договори поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені положеннями ПКУ, і уповноважена особа за такими договорами зареєстрована платником ПДВ.

Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Оподаткування доходів та визначення їх складу для фізичних осіб -підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV ПКУ.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп визначено ст. 292 ПКУ.

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Підпункт 291.5 ст. 291 ПКУ містить перелік видів діяльності, за умови провадження яких фізичні особи - підприємці не можуть бути платниками єдиного податку, в якому відсутні застереження щодо укладення фізичною особою - підприємцем договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи.

З урахуванням викладеного, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку мають право укладати з іншими суб’єктами господарювання договори про спільну діяльність без створення юридичної особи.

Але такі фізичні особи - підприємці мають враховувати, що види діяльності в рамках договору про спільну діяльність повинні відповідати тим видам діяльності, здійснення яких дає право застосовувати спрощену систему оподаткування.

Якщо договір про спільну діяльність не обліковується в контролюючих органах і кожен учасник такого договору перебуває на обліку в контролюючих органах, то такі учасники договору виконують обов’язки платників податків самостійно.

У цьому випадку учасник спільного договору фізична особа -підприємець - платник єдиного податку повинен враховувати дохід від здійснення діяльності за договором про спільну діяльність у загальному порядку разом з результатами діяльності від провадження власної господарської діяльності.

Що стосується визначення доходу фізичної особи - підприємця на спрощеній системі оподаткування за договорами доручення повідомляємо таке.

Пунктом 292.4 ст. 292 ПКУ визначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Разом з цим, відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 439 «Про затвердження Порядку здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами - підприємцями) обсягу доходу, визначеного пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України» для визначення граничного обсягу доходу враховуються в сукупності усі види доходів, які отримані платником єдиного податку від провадження підприємницької діяльності протягом календарного року незалежно від обраних видів діяльності.

Платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ (п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої - третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 (далі -Порядок № 579).

Пунктом 5 Порядку № 579 визначено, що записи у Книгах виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Дані Книг використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Враховуючи викладене, у разі отримання фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку коштів від надання послуг за договорами доручення у Книзі відображається вся сума, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, а при заповненні податкової
декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця до доходу включається сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Разом з тим, слід зауважити, що будь-які висновки щодо обліку та оподаткування конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони мають супроводжуватись.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.