Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.04.2019 р. № 1418/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула Ваше звернення від.............щодо надання податкової консультації
та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Чи потрібно застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі -РРО) фізичній особі - підприємцю платнику єдиного податку III групи (за ставкою 5%, дохід більше 1,0 млн. грн. на рік) у разі надання юридичних послуг та проведення розрахунків виключно в безготівковій формі через установи банку?

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України, Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265).

Закон № 265 визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України (далі - Кодекс), не допускається.

Так, ст. 3 Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують  виконання розрахункових операцій,або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

В той же час, відповідно п. 296.10 ст. 296 Кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн., застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підтягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Звертаємо увагу, що у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) між суб’єктами господарювання або фізичними особами виключно через банківські установи (у т. ч. безготівковий переказ кошт в з рахунку замовника (покупця) на рахунок платника податку, та/або безготівкового переказу замовником (покупцем) через касу банку на рахунок платника податку), РРО не застосовується.

Водночас, при проведенні розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) застосуванням РРО є обов’язковим.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.