Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.04.2019 р. № 1437/Ч/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула Ваше звернення про отримання індивідуальної податкової консультації (далі - ІПК) щодо окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку та з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні, повідомляє таке.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Разом з цим, питання оподаткування підприємницької діяльності та відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПКУ), згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 якого господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать ФОП, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена;
- обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Доходом платника єдиного податку ФОП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Згідно з п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи - підприємці -платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів (далі - Книга) шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Порядок ведення Книги, затверджений наказом Міністерства фінансів України 19.06.2015 № 579 (далі - Порядок № 579).

Відповідно до вимог Порядку № 579 ФОП - платники єдиного податку, зокрема третьої групи, відображають фактично отриману суму доходу від провадження діяльності. Дані Книги використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Пунктом 5 Порядку № 579 визначено, що записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищенаведене, доходом фізичної особи - підприємця -платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом звітного податкового періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі з врахуванням компенсації витрат, пов’язаних з доставкою товарів.

Щодо первинного обліку господарської діяльності фізичної особи -підприємця повідомляємо, що законодавчі вимоги щодо порядку оформлення первинних облікових документів визначені Законом України 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) (далі - Закон № 996).

Так, статтею 1 Закону № 996 визначено поняття первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст. 9 Закону № 996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Виходячи з викладеного, підставою для обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Одночасно п. 2 ст. 6 Закону № 996 встановлено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.