Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.04.2019 р. № 1472/Л/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула Ваше звернення «...» щодо порядку оподаткування доходів від авторських прав та ліцензій, отриманих резидентом України - платником єдиного податку (в особі ФОП чи ТОВ) за контрактом, укладеним з японською компанією, про передачу ліцензії на ноу-хау, та зарахування податку, утриманого з цих доходів в Японії, і щодо застосування відповідних положень міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування у межах компетенції повідомляє.

Порядок оподаткування доходів, отриманих платниками податків -резидентами (юридичними та фізичними особами) із іноземних джерел, та зарахування податків, утриманих з таких доходів за межами України, визначено відповідними положеннями розділу III «Податок на прибуток підприємств» та розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Відповідно до п. 3.2 ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з Законом України «Про правонаступництво України» в українсько-японських податкових відносинах застосовується Конвенція між Урядом СРСР і Урядом Японії про уникнення подвійного оподаткування відносно податків на доходи (далі - Конвенція), яка ратифікована 03.09.1986 і є чинною з 27.11.1986 року.

Статтею 1 Конвенції визначено, що її положення поширюються на осіб, які є особами з постійним місцеперебуванням в одній або в обох Договірних Державах. Для цілей цієї Конвенції термін «особа з постійним місцеперебуванням в Договірній Державі» означає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Договірній Державі на основі місця проживання, звичайного місцеперебування, місцезнаходження головної контори, місця управління або будь-якого іншого критерію аналогічного характеру.

При цьому для цілей Конвенції термін «особа» включає фізичну особу, юридичну особу або будь-яку організацію, що розглядається для цілей оподаткування як юридичну особу, а також будь-яке інше об’єднання осіб (абзац (а) ст. 3 Конвенції).

Відповідно до ст.2 Конвенції її положення поширюються в кожній з країн-учасниць Конвенції на податок з доходів (прибутку) юридичних та фізичних осіб, а також на будь-які ідентичні або по суті аналогічні податки.

Згідно з абзацом (b) п. 2 ст. 9 Конвенції «доходи від авторських прав і ліцензій, отримувані в якості відшкодування за використання або надання права на використання будь-якого патенту, товарного знаку, креслення або моделі, плану, секретної формули або процесу, або за використання або надання права на використання промислового, торгового або наукового устаткування, або за інформацію, що стосується промислового, торгового або наукового досвіду, можуть також обкладатися податками в Договірній Державі, в якій вони виникають і відповідно до законодавства цієї Договірної держави.

Проте податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 відсотків валової суми доходів від авторських прав і ліцензій, якщо особа, що фактично має право на ці доходи, є особою з постійним місцеперебуванням в іншій Договірній Державі».

Таким чином, відповідно до зазначених положень ст. 9 Конвенції при сплаті особою, яка (у розумінні ст. 1 Конвенції) є особою з постійними місцеперебуванням у Японії, на користь фізичної чи юридичної особи, яка (у розумінні ст. 1 Конвенції) є особою з постійним місцеперебуванням в Україні (резидента України), доходів від авторських прав і ліцензій (отримувані в якості відшкодування за використання або надання права використання об’єктів авторського права, які вказані у абз. (b) п. 2 ст. 9 Конвенції) такі доходи можуть бути оподатковані в Японії у порядку, встановленому податковим законодавством цієї країни; але податок, що стягується в Японії, не повинен перевищувати 10 відсотків валової суми доходів, сплачуваних українському резиденту.

Слід зазначити, що з метою дотримання основної мети Конвенції -уникнення подвійного оподаткування, ст. 20 Конвенції визначено правила зарахування кожною з країн-учасниць Конвенції податків з доходів, які утримуються згідно з Конвенцією. Зокрема, як зазначено у п. 2 ст. 20 Конвенції, в Україні подвійне оподаткування усувається відповідно до її законодавства.

Отже, при визначенні податкових зобов’язань платника податків - резидента України (фізичної чи юридичної особи), що отримує доходи від авторських прав і ліцензій з Японії, з яких стягнуто податок, зазначений у абзаці (b) п. 2 ст. 9 Конвенції, застосовуються положення Кодексу, якими встановлено порядок врахування податків, сплачених за межами України, зокрема, загальні положення ст. 13 «Усунення подвійного оподаткування» та відповідні положення розділів III та IV Кодексу.

Водночас звертаємо увагу, що у запиті, який розглядається, чітко не визначено, який саме вид доходу є предметом звернення заявника: у запиті йдеться про те, що предметом контракту між резидентом та нерезидентом, є «передача авторських прав (на запатентовані технології, документацію (креслення) і конструкції спеціальних пристроїв)», під якою можна розуміти як продаж об'єктів прав інтелектуальної власності (авторських прав), так і використання чи надання прав на їх використання, і, відповідно, результатом здійснення таких операцій є різні види доходів - доходи від продажу чи роялті (зміст поняття розкрито у п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і. може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.