Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.03.2019 р. № 1072/В/26-15-13-06-12-ІПК

Головне управління ДФС у м. Києві, відповідно до статті 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-ІV зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) розглянуло звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування реєстратора розрахункових операцій фізичною особою - підприємцем -платником єдиного податку третьої групи при здійсненні розрахунків за товар з використанням платіжного терміналу та в межах компетенції повідомляє.

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс).

Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Кодексу реєстратори розрахункоЕ их операцій не застосовуються платниками єдиного податку, зокрема другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (підпункт 1 пункту 292.1 статті 292 Кодексу).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265).

Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пункту 6 статті 9 Закону № 265 реєстратори розрахункої их операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які належать відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

У статті 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки -оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України визначено в Законі України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2346-ІІІ).

Пунктом 1.27 статті 1 Закону № 2346-ІІІ визначено, що платіжна картка - це електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автоматі, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Платіжний термінал - це електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу (пункт 1.32.1 статті 1 Закону № 2346-ІІІ).

Відповідно до пункту 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (зі змінами та доповненнями), безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Враховуючи вищезазначене, у разі здійснення розрахунків при продажу товару (наданні послуг) виключно у безготівковій формі (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок), то в такому випадку дані розрахунки будуть вважатись безготівковими та проводяться без застосування реєстратора розрахункових операцій.

У разі здійснення платником єдиного податку третьої групи (фізичною особою - підприємцем), який здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі з використанням платіжних карток через платіжний POST -термінал (який належить підприємцю), та обсяг доходів якого перевищив у календарному році понад 1000000 гривень, застосування таким підприємцем реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим.

У разі здійснення розрахунків у безготівковій формі із застосуванням платіжних систем або програмно - технічних комплексів самообслуговування, встановлених ПАТ КБ «Приватбанк» на території підприємця, та які належать банку, і зарахування коштів проводиться на розрахунковий рахунок підприємця відповідно до накладної, рахунку - фактури тощо, застосування реєстратора розрахункових операцій є необов’язковим.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.