Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.04.2019 р. № 1524/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України на звернення Товариства, керуючись п. 52.5 ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що здійснює господарську діяльність у сфері надання послуг готелів і подібних засобів тимчасового розміщення та зобов’язується бути податковим агентом для своїх клієнтів щодо сплати туристичного збору (далі - Збір).

Товариство запитує, яким чином впливає на визначення бази справляння туристичного збору (далі - Збір) ранній заїзд та пізній виїзд, як стягується Збір якщо під час тимчасового проживання збільшується термін проживання, зокрема на кілька годин.

Базою справляння Збору відповідно до п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 Кодексу є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу.

Кодексом не передбачений інший, ніж доба, період проживання для визначення бази оподаткування Збором.

Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 2 квітня 2004 р. за № 413/9012 (далі - Правила № 19), регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення споживачам, і регулюють відносини між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами), та готелями, виконавцями цих послуг.

Так, п. 1.3 глави 1 Правил № 19 визначено, що розрахункова година - година, яка встановлена в готелі та при настанні якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду й після якої здійснюється заселення в готель.

Згідно з п. 3.8. глави 3 Правил № 19 плата за надання готельних послуг стягується відповідно до єдиної розрахункової години - 12 год. 00 хв. поточної доби за місцевим часом. Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову годину.

Як правило, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах готелю.

Пунктом 3.7 глави 3 Правил № 19 встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, зазвичай, одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12 год. 00 хв. дня, наступного за днем прибуття споживача.

Враховуючи викладене вище, відлік доби проживання розпочинається з 12 год. 00 хв. дня прибуття (заїзду) та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.

Кодексом не встановлено залежність тривалості доби від фактичного терміну проживання у місці розміщення (ночівлі).

У разі раннього заїзду до місця проживання (до 12 год. 00 хв. для прибуття) та пізнього виїзду (після 12 год. 00 хв. дня виїзду) для цілей оподаткування Збором до кількості днів проживання додається дві доби (по одній добі за перевищення розрахункової години при заїзді та виїзді з місця проживання).

Якщо під час тимчасового проживання збільшується термін проживання, Збір з платника може стягуватися податковим агентом у день продовження терміну проживання, але у будь-якому випадку до моменту виїзду платника Збору з місця проживання.

Згідно з п.52.2. ст.52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.