Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.04.2019 р. № 1547/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо звільнення від оподаткування операцій з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, у заставу, та на яке було звернено стягнення, згідно з пунктом 197.12 статті 197 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у запиті платника, при здійсненні банком, що знаходиться в стані ліквідації, операцій з постачання майна, що передане такому банку фізичними особами та суб'єктами підприємницької діяльності та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення, ціна в договорі купівлі — продажу такого майна була зазначена з ПДВ.

В той же час за такими операціями податкові накладні не складались і в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) не реєструвались.

Економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначені Законом України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі — Закон № 2121).

Відносини, що виникають у зв'язку зі створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються, зокрема, Законом України від. 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452).

Відповідно до статті 76 Закону № 2121 стосовно банків, які ліквідуються, Національний банк України (далі - НБУ) не здійснює банківській нагляд, крім отримання звітності в установленому НБУ порядку.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) набуває прав ліквідатора банку з повноваженнями, визначеними Законом № 4452.

Відповідно до статті 46 Закону № 4452 з дня початку процедури ліквідації банку банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Згідно зі статтею 52 Закону № 4452 кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у встановленій черговості.

Відповідно до статті 77 Закон № 2121 та пункту 3 статті 53 Закону № 4452 ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Пунктом 185.1 статті 185 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Для банківської установи операція з набуття права власності на предмет застави шляхом звернення стягнення на такий предмет розглядається як операція з придбання такого майна.

Відповідно до пункту 189.15 статті 189 ПКУ у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна.

Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення пункту 198.5 статті 198 ПКУ.

Згідно з абзацом другим пункту 197.12 статті 197 ПКУ звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно.

Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).

Пунктом 198.5 статті 198 ПКУ встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПКУ).

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах, придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, при здійсненні банком, в тому числі, що знаходиться в стані ліквідації, операції з постачання нерухомого майна, набутого ним у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, такий банк зобов’язаний:

• до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте банком у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики), застосувати режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість на підставі абзацу другого пункту 197.12 статті 197 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлені терміни податкову накладну за такою операцією;
• нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлені терміни податкову накладну за такою операцією.

При цьому ціна придбання такого майна визначається з урахуванням податку на додану вартість, незалежно від того, включив банк під час придбання такого майна суми ПДВ до складу податкового кредиту чи ні.

У разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, - нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну.

Щодо визначення в договорі вартості майна з урахуванням ПДВ, при умові, що операції з постачання такого майна звільнені від оподаткування ПДВ

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи зазначене, якщо банк-платник податку нараховував ПДВ при здійсненні операції, яка відповідно до норм ПКУ звільняється від оподаткування ПДВ, та відобразив у складі податкової декларації з ПДВ зазначені операції як оподатковувані, то такий платник має право подати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виправлених помилок суми ПДВ та відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані за звільненою від оподаткування ПДВ операцією, не зважаючи на те, що в договорі купівлі-продажу було помилково вказано суму ПДВ за такою операцією.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.