Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.04.2019 р. № 1580/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Відповідно до п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації не є платниками податку на прибуток.

Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

• утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
• установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 цього пункту;
• установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
• внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, віднесені, зокрема, професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок.

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначає Закон України від 15 вересня 1999 рову № 1045-ХІV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 1045).

Згідно зі ст. 15 Закону № 1045 об'єднання профспілок діють відповідно до законодавства та своїх статутів (положень), які приймаються засновниками.

Право профспілок, їх об'єднань на ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод встановлено ст. 20 Закону № 1045.

Правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні визначає Закон України від 9 липня 2003 року № 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1057), який також регулює правовідносини, пов'язані із цим видом діяльності.

Відповідно до част. другої ст. 7 Закону № 1057 вкладником недержавного пенсійного фонду будь-якого виду на користь учасника фонду, якщо інше не передбачено цим Законом, може бути, зокрема, роботодавець учасника фонду, професійна спілка, об'єднання професійних спілок щодо своїх членів.

Отже, якщо профспілкова організація у законодавчо встановленому порядку, відповідно до колективного договору, буде отримувати кошти від підприємства для проведення перерахування цих коштів у вигляді внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення до недержавних пенсійних фондів або організації, що здійснює недержавне пенсійне страхування, на користь працівників підприємства, які є членами цієї профспілки, то це не призведе до порушення вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Відповідно до ст. 37 Закону № 1045 профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси.

Свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки.

Одним з повноважень виборного органу первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації є вирішення питання медичного обслуговування працівників (частина 5 ст. 38 Кодексу).

Законом України від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (дал і -Закон № 85/96) медичне страхування відноситься до добровільного виду страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком (ст. 6 Закону № 85/96).

При цьому ст. 3 Закону № 85/96 зазначено, що страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Таким чином, у разі якщо трудовим договором та статутом профспілки передбачена можливість направлення коштів працівників на медичне страхування працівників, що є членами такої профспілкової організації, то така профспілка не втратить статус неприбуткової.

Разом з тим слід зазначити, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує комплексного аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу, така установа підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств згідно з підпунктами 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламетується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:

• особою-резидентом, що визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами (п.п. «а» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
• одним із членів сім'ї першого ступеня споріднення платника податку;
• роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.

Ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) (п. 167.1 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб/військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб/військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору 1,5 відс., визначену в п.п. 1.3 п. 16 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 от. 168 Кодексу).

Отже, у разі якщо профспілковою організацією сплачено пенсійні внески у межах недержавного пенсійного забезпечення або страхові платежі (страхові внески) страховим організаціям за платника податку чи на його користь, суми таких внесків/платежів включаються профспілковою організацією як податковим агентом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.