Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У КИЇВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.04.2019 р. № 1606/ІПК/10-36-12-11-03

ГУ ДФС у Київській області на звернення Товариства щодо справляння екологічного податку в частині викидів в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення двоокису вуглецю (далі - Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що має дозвіл на викиди забруднюючих речовин (далі - Дозвіл) чотирма джерелами викидів, але не складало та не подавало статистичну звітність про їх кількість. Три з чотирьох джерел, що визначені у Дозволі є об’єктами, які здійснюють викиди забруднюючих речовин від спалювання палив («труба від газових модулів», «труба від дизельгенератору»).

Посилаючись на п. 240.7 ст. 240 Кодексу щодо неприналежності до платників Податку, визначених п. 240.1 ст. 240 Кодексу суб’єктів, у яких річний обсяг викидів двоокису вуглецю не перевищує 500 тонн, Товариство запитує про визначення підстав визнання його платником Податку.

Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 №7, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за №61/597, встановлено, що інвентаризація викидів забруднюючих речовин, які не визначені за безпосередніми інструментальними вимірам, виконується за матеріали технологічного регламенту або розрахунковим методом.

Порядок виконання інвентаризації викидів енергетичних установок, у тому числі двоокису вуглецю у разі використання різних видів палив визначений Галузевим Керівним Документом «ГКД 34.02.305-2002 Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від енергетичних установок. Методика визначення», затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2002 № 359 (далі - Методика).

Припускаючи за матеріалами Дозволу, що викиди двоокису вуглецю Товариством утворюватимуться від спалювання природного газу («труба від газових модулів») та дизельного пального, оцінено, що 500 тонн викидів двоокису вуглецю утворюються від споживання (спалювання) 260 тис. куб метрів природного газу або з 170 тонн дизельного пального.

Таким чином, Товариство може самостійно обчислити обсяг (масу) викидів двоокису вуглецю використаних ним палив та визначитися щодо своєї приналежності до платників Податку.

У разі, якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю Товариством не перевищує граничного розміру обсягу викидів Двоокису, то у Товариства згідно з п. 240.7 ст. 240 Кодексу не виникає обов’язок із декларування податкових зобов’язань з Податку за викиди Двоокису.