Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС В ОДЕСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.11.2017 р. № 2600/ІПК/15-32-13-01-07

Щодо окремих питань оподаткування доходів від здійснення адвокатської діяльності

Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло звернення від 20.10.2017 року ( вх. ГУ №111/4799/15-32 від 24.10.2017 року) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питання оподаткування частини внеску, сплаченого стажистом адвоката безпосередньо на користь керівника стажування - адвоката, та керуючись розділом II статті 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ із змінами і доповненнями ( далі - Податковий кодекс), у межах компетенції повідомляє наступне.

Відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року N 5076 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076 ), ст. 1 якого визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ст. 8 Закону N 5076 особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої ст. 6 Закону N 5076, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.

Відповідно до ст. 10 Закону N 5076 стажування полягає в перевірці готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність.

Керівником стажування може бути адвокат України, який має стаж адвокатської діяльності не менше п'яти років. В одного адвоката можуть проходити стажування не більше трьох стажистів одночасно. Рада адвокатів регіону може призначити керівника стажування з числа адвокатів, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні.

Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону N 5076 порядок проходження стажування, програма та методика оцінювання стажування, розмір внеску на проходження стажування та порядок його сплати затверджуються Радою адвокатів України.

Розмір внеску на проходження стажування визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України та витрат керівника стажування, пов'язаних з таким стажуванням, і не може перевищувати трьох мінімальних заробітних плат станом на день подання особою заяви про призначення стажування.

При цьому внесок розподіляється таким чином:

70 відсотків внеску сплачується стажистом безпосередньо на користь керівника стажування та використовується виключно для забезпечення проходження стажування та компенсації витрат такого керівника;

ЗО відсотків сплачується стажистом на забезпечення діяльності ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність регулюється п. 178.1 ст. 178 Кодексу, у якому зазначено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із ст. 65 Кодексу.

Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (п. 178.2 ст. 178 Кодексу).

Згідно з п. 178.3 ст. 178 Кодексу оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу.

Так, п. 163.1 ст. 163 розд. IV Податкового кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ГЖУ (п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу)

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, (п.п. 1.1 - п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу).

Згідно з п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст.168 Податкового кодексу для податку на доходи фізичних осіб.

Крім того, відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями ( далі- Закон N 2464) платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську діяльність, та отримують дохід від цієї діяльності.

Ставка єдиного внеску встановить 22 відсотки (частина п'ята ст. 8 Закону N 2464).

Базу нарахування єдиного внеску для зазначеної категорії платників визначено ст. 7 Закону N 2464, зокрема для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи те, що дохід у вигляді внеску на стажування, сплаченого стажистом на користь керівника стажування - адвоката у розмірі 70 відсотків внеску, пов'язаний із здійсненням адвокатом незалежної професійної діяльності - сума такого доходу включається до оподатковуваного доходу адвоката.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.