Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.04.2019 р. № 1608/10/26-15-14-08-13ІПК

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації, і в межах компетенції, повідомляє наступне.

Відповідно до абз.20 ст. 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі Митний кодекс) митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Статтею 53 Митного кодексу визначено документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» (далі П(с)БО 21), затвердженого наказом МФУ від 10.08.2000 № 193, операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат).

Підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.

Згідно з абз.1 п. 6 П(с)БО 21, Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу.

У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.

Балансова вартість зазначених статей балансу надалі визначається (оцінюється) згідно з відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 7 П(с)БО 21, на кожну дату балансу:

• а) монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу;
• б) немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на початок дня дати здійснення операції;
• в) немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на початок дня дати визначення цієї справедливої вартості.

Згідно з пп. 9.2 п. 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 № 318, не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:
... Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

Відповідно до п. 2 ст.76 Митного кодексу, підтвердженням українського статусу товару, поміщеного у митний режим імпорту, є митна декларація, за якою цей товар випущено у вільний обіг.

Статтею 257 Митного кодексу визначено процедуру декларування.

Так, згідно з п.8 ст.257 Митного кодексу, митне оформлення товару, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари:

• а) найменування;
• б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;
• в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);
• г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;
• ґ) найменування країни походження товарів (за наявності);
• д) опис упаковки (кількість, вид);
• е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;
• є) фактурна вартість товарів;
• ж) митна вартість товарів та метод її визначення;
• з) відомості про уповноважені банки декларанта;
• и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати:

• а) ставки митних платежів;
• б) застосування пільг зі сплати митних платежів;
• в) суми митних платежів;
• г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3 1 цього Кодексу;
• ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів;
• д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Таким чином, саме в митній декларації, міститься вичерпна інформація щодо ввезеного на митну територію України товару.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996 - XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з п. 201.12 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі - Податковий кодекс), при ввезенні товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Відповідно до абз. і) п.201.1 ст.201 Податкового кодексу, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: код товару згідно з УКТ ЗЕД.

З огляду на вищевикладене, первинним документом, на підставі якого в обліку відображається придбання товару (ввезеного на митну територію України) є митна декларація, складена з дотриманням встановлених законодавством вимог.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності(п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, за роз’ясненням, щодо бухгалтерського обліку доходів та витрат при формуванні собівартості оприбуткуваного імпортованого товару, ТОВ «Таста-Ліскі трубодеталь» доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Відповідно до п. 52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.