Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.04.2019 р. № 1617/Д/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (даті - ПКУ), розглянула Ваше звернення «..» щодо окремих
питань здійснення підприємницької діяльності та з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні, повідомляє таке.

Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності визначає Закон України від 25 лютого 1994 року № 4038 «Про судову експертизу» (далі - Закон № 4038), відповідно до якого судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об’єктивності і повноти дослідження.

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ (стаття 7 Закону № 4038).

Атестовані судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України (стаття 9 Закону № 4038).

Обов’язковою умовою здійснення судово-експертної діяльності судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих установах є наявність свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Мін’юстом на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Мін’юсті, яким надається право на проведення конкретних видів експертиз (пункт 3.1 Інструкції).

Відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) незалежна професійна діяльність - це діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Враховуючи викладене, судово-експертна діяльність є незалежною професійною діяльністю судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих експертних установ та здійснюють свою діяльність з певного виду експертної спеціальності на підставі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта.

Для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особи ото (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання (п. 65.3 ст. 65 ПКУ).

Так, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність судового експерта, не може бути підприємцем у межах такої незалежної діяльності. Діяльність судового експерта не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою - підприємцем.
Разом з тим, фізична особа, яка провадить незалежну професійну, має право одночасно здійснювати підприємницьку (відмінну від діяльності судового експерта) діяльність.
Що стосується порядку нарахування та сплати єдиного внеску то відповідно до пп. 4, 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пп. 4, 5 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеcку на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до п. З частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з нормами частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для зазначених категорій платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відс. до бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону № 2464 фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність,
сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Особливості подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі - Звіт) передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі - Порядок № 435), п. 2 розділу III якого передбачено, що фізичні особи - підприємцю у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.
Звітним періодом є календарний рік.
Пунктом 4 розділу III Порядку № 435 передбачено, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт один раз на рік до 1 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік.
Фізичні особи - підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі звіти (п. 16 розділу III Порядку № 435).
Враховуючи зазначене, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою - підприємцем, зобов’язана сплачувати та подавати звітність з єдиного внеску окремо за кожним видом діяльності.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.