X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.04.2019 р. № 1646/5/99-99-15-03-02-16/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення стосовно надання роз’яснення з питань застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 120.1 статті 120 розділу П Податкового кодексу України (далі - ПКУ) за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі - податкові накладні) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), та, керуючись статтею 52 розділу II ПКУ, повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання (стаття 36 розділу І ПКУ) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН передбачені пунктом 201.10 статті 201 ПКУ.

Так, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 розділу II ПКУ порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 розділу V ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 розділу V ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі від 10 до 50 відсотків.

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях та/або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, враховуючи норми статті 201 розділу V, пункту 120.1 статті 120 розділу II ПКУ, порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, є підставою для застосування до такого платника штрафу.

При цьому статтею 120 розділу II ПКУ виключення щодо застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН передбачено лише для податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.