Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.04.2019 р. № 1657/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку складання податкової накладної за операцією з безоплатної передачі в державну чи комунальну власність необоротних активів, яка звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ), відображення обсягів за такою операцією у податковій звітності з ПДВ та щодо порядку визначення балансової вартості таких необоротних активів з метою нарахування податкових зобов’язань згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ і, у зв’язку з отриманням додаткової інформації з порушеного питання на доповнення до індивідуальної податкової консультації від 22.12.2018 за № 5384/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, керуючись статтею 52 розділу II ПКУ, повідомляє.

Щодо порядку складання податкових накладних та відображення у податковій звітності з ПДВ обсягів постачання за операцією з безоплатної передачі необоротних активів в державну чи комунальну власність

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

При цьому товари - це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що під безоплатно наданими товарами розуміються товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів, а також товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Разом з цим згідно з підпунктом 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.

При цьому норми підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ поширюються також на операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб'єкти операції платниками податку.

Отже, застосування норм підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ можливе за умови одночасного виконання таких вимог:

• передача повинна здійснюватися на безоплатній основі;
• операція повинна здійснюватися між двома платниками ПДВ або між двома юридичними особами;
• передача повинна відбуватися виключно у державну чи комунальну власність;
• операція повинна здійснюватися на підставі прийнятого відповідного рішення Уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Правила складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307).

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі -ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Перелік обов'язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» - «і» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ.

У разі звільнення від оподаткування ПДВ у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН (пункти 201.3 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 1307 для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».

Згідно з пунктом 16 Порядку № 1307 до розділу А табличної частини податкової накладної (рядки I-Х) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:

• у рядку І зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;
• у рядку IX - загальний обсяг постачання товарів/послуг.

Рядки II - VIII розділу А не заповнюються.

До розділу Б табличної частини податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, зокрема:

• до графи 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;
• до графи 8 - код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються. У разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування зазначається код ставки 903;
• до графи 10 - обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.

Опис (номенклатура) товарів/послуг, необоротних активів у податковій накладній має відповідати формулюванню у первинних документах, складених згідно з вимогами бухгалтерського обліку за фактом здійснення господарських операцій.

Таким чином, при здійсненні операції з безоплатного постачання (передачі) необоротних активів, яка звільняється від оподаткування ПДВ, платник податку зобов’язаний скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни податкову накладну. Зокрема, рядки І і IX розділу А та графи 7 і 10 розділу Б у такій податковій накладній не заповнюються.

Щодо відображення у податковій декларації з ПДВ обсягів постачання за операцією з безоплатного постачання (передачі) необоротних активів, яка звільняється від оподаткування ПДВ, повідомляємо, що у даному випадку обсяги зазначеної операції становитимуть 0 грн. і відповідно у податковій декларації з ПДВ не відображатимуться.

Щодо порядку визначення балансової вартості необоротних активів

Пунктом 198.5 статті 198 ПКУ встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПКУ).

Згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПКУ у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи зі звичайної ціни), а за товарами/послугами -виходячи з вартості їх придбання.

При цьому повідомляємо, що нормативно-правове регулювання у сфері бухгалтерського обліку та визначення єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, обов'язкових для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків), здійснюється Міністерством фінансів України як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

Тому з питання визначення балансової вартості необоротних активів пропонуємо звернутися до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).