X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.04.2019 р. № 1692/ІПК/11-28-12-01-13

Про податок на додану вартість

Головне управління ДФС у Кіровоградській області розглянула звернення щодо порядку оподаткування винагороди за договором управління майном (активами) та порядку відображення винагороди, витрат та Її відшкодування, що пов’язані з таким управлінням, та, керуючись статтею 5 2 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Правові засади операцій по управлінню майном регламентуються Цивільним кодексом України від 16.01.2003 N 435-ІV, із змінами і доповненнями (далі - ЦКУ).

Згідно з п. 1 ст. 1029 ЦКУ за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Пунктом 3 ст. 1030 ЦКУ встановлено, що майно, передане з управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, передане в управління, має обліковуватися з управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов’язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку.

Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв’язку з управлінням майном (п. 1 ст. 1042 ЦКУ). При цьому, вигоди від майна, що передане з управління, належать установникові управління (п. 1 ст. 1034 ЦКУ).

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за :ї межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандарті з фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Редакція розділу III „Податок на прибуток підприємств” ПКУ не містить положень щодо окремого обліку за договорами управління майном і подання платниками податку - управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.

Тобто розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригуванні фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень Кодексу.

Щодо оподаткування податком на додану вартість

Частиною п'ятою пункту 180.1 статті 180 ПКУ передбачено, що управитель майна веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з підпунктами 14.1.191 та 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПКУ операції з надання товарів у межах договорів довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари та не пов'язані з купівлею чи продажем таких товарів, но вважаються постачанням товарів.

Пунктом 189.4 статті 189 ПКУ визначено, що базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договори довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 ПКУ.

Отже, операція з передачі установником управління управителю майна в управління не оподатковується ПДВ, оскільки не відбувається переходу права власності на таке майно. При цьому норми пункту 198.5 статті 198 ПКУ за цією операцією не застосовуються.

Операція з передачі управителем установнику управління товарів/послуг у межах договору управління майном (результатів управління таким майном) для управителя - платника ПДВ є об'єктом оподаткування, база оподаткування за яким визначається відповідно до пункту 189.4 статті 189 ПКУ.

При цьому якщо управителем передаються установнику управління грошові кошти як результат управління майном, така операція не є операцією з постачання товарів/послуг та ПДВ не оподатковується.

Операція з надання послуги по управлінню майном, яка здійснюється управителем - платником ПДВ за плату (винагороду) та в інтересах установника управління в межах договору управління майном, є операцією з поставки послуг, що оподатковується ПДВ на загальних підставах (за основною ставкою).

Враховуючи, що відповідно договору управитель крім винагороди має право на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв’язку з управлінням майном, то таке відшкодування за своєю суттю є компенсацією з окремих елементів витрат, з яких складається вартість послуги з управління майном.

Таким чином, відображення у податковій звітності з податку на додану вартість операцій по отриманню управителем винагороди в межах договору управління майном, відшкодування витрат, здійснених у зв’язку з управлінням майном, здійснюється відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (із змінами та доповненнями) як операція з поставки послуг, що оподатковується ПДВ на загальних підставах.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отже, з питань особливостей бухгалтерського обліку господарських операцій за договором управління майном доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Згідно із статтею 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.