Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.04.2019 р. № 1703/6/99-99-15-03-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства і надає індивідуальну податкову консультацію щодо застосування норм діючого законодавства з питань оподаткування реорганізації товариства шляхом виділення майна, прав та обов’язків до нової юридичної особи.

У зверненні ТОВ просить надати роз’яснення щодо питань:

Чи вважається виділена частина майна - продажем (реалізацією) товарів в тлумаченні ст. 14.1.202 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) при реорганізації підприємства, шляхом виділення частини майна (за розподільчим балансом)?

Чи підпадає передача газу вуглеводного скрапленого (Код УКТ ЗЕД 2711139700) за розподільчим балансом під тлумачення реалізації підакцизних товарів (ст. 14.1.212 Кодексу)?

Згідно з пунктом 1 статті 56 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Порядок реєстрації створення юридичної особи шляхом виділу регулюється статтею 109 Цивільного Кодексу України, статтями 15, 17 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Так, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Отже, унаслідок процедури виділення - створюється нова юридична особа при одночасному функціонуванні юридичної особи, з якої відбувся виділ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі — Кодекс) (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань. На підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п.п.14.1.141. п.14.1 ст. 1-р Кодексу до пального відносяться - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Відповідно до положень Кодексу суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Реалізацією пального для цілей розділу VI Кодексу є будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника (абзац другий підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Отже, передача (відпуск, відвантаження) палива, згідно з розподільчим балансом для суб’єкта господарювання буде продажом, а для виділеного суб’єкта господарювання отримання таких активів — вкладом засновників і відповідно, придбанням (отриманням) цих активів.

Враховуючи зазначене, господарська операція з передачі частини активів у вигляді палива на користь нової юридичної особи підпадає під визначення реалізації пального, згідно з підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Статтею 231 Кодексу встановлено порядок складання акцизних накладних при реалізації пального та їх реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі-ЄРАН).

Відповідно до підпункту 231.1.1 пункту 231.1 статті 231 Кодексу платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорїї згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в ЄРАН з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Оскільки операція з передачі частини активів у вигляді палива на користь нової юридичної особи підпадає під визначення реалізації пального, то підприємство, яке складає розподільний баланс зобов’язане скласти та зареєструвати відповідну акцизну накладну в ЄРАН на передачу палива на підставі розподільчого балансу.

При цьому, залишки пального у суб’єкта господарювання платника акцизного податку будуть зменшені на обсяг реалізованого пального за виданими платником акцизними накладними, зареєстрованими в ЄРАН згідно з формулою обліку обсягів реалізованого пального (підпункт 232.3 стаття 232 Кодексу).

Зазначаємо, що з 01 липня 2019 року відповідно до змін, внесених до Кодексу Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», змінюється визначення терміну «реалізація пального», «акцизний склад» та «розпорядник акцизного складу).

Також з 01.07.2019 згідно з положеннями Закону №2628 вносяться суттєві зміни до статей 231 «Акцизна накладна» та 232 «Електронне адміністрування реалізації пального» розділу IV «Акцизний податок» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під реалізацією пального з 01 липня 2019 року розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Відповідно до абзацу десятого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

• у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
• при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Відповідно до п.п. 14.1.224 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - це, зокрема суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до абзацу третього п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під акцизним складом розуміється, зокрема приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

При цьому відповідно до абзацу шостого цього ж підпункту не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Таким чином, якщо Товариство є платником акцизного податку — розпорядником акцизного складу (п.п. 14.1.224 п.14.1 ст. 14 Кодексу), а приміщення або територія такого платника відповідає визначенню, наведеному у п.п. 14.1.224 п.14.1 ст. 14 Кодексу, то тільки при фізичній передачі частини активів у вигляді палива на користь нової юридичної, зобов’язане скласти акцизну накладну на обсяги реалізованого (відпущеного, відвантаженого) пального (газу) на підставі, зокрема, операцій зберігання чи транспортування такого пального згідно з п.231.1 ст.231 Кодексу.

При цьому, особа, яка реалізує пальне зобов'язана скласти акцизну накладну в одному примірнику у разі реалізації пального:

а) з акцизного складу, зокрема: для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам - не платникам податку.

Особа, яка склала акцизну накладну в одному примірнику, зобов'язана зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних. (п.231.3 ст.231 Кодексу).

Особа, яка реалізує пальне зобов'язана скласти акцизну накладну в двох примірниках у разі реалізації пального, зокрема:

• а) з акцизного складу до іншого акцизного складу, в тому числі через трубопровід або з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального такий інший акцизний склад уже відомий;
• б) з акцизного складу до акцизного складу пересувного;
• в) з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного;
• г) з акцизного складу пересувного до акцизного складу.

Особа, яка склала акцизну накладну в двох примірниках, зобов'язана зареєструвати перший примірник такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а другий примірник такої акцизної накладної в день її складання надіслати розпоряднику акцизного складу - отримувачу пального (п.231.3 ст.231 Кодексу).

До звернення не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих фактів здійснення передачі газу вуглеводного скрапленого (Код УКТ ЗЕД 2711139700) за розподільчим балансом, що унеможливлює надання Товариству остаточної відповіді.

Також, для надання більш повного та ґрунтовного роз’яснення Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати
копії відповідних документів, фіксуючих здійснення господарської операції з передачі частини активів у вигляді палива (газу) на користь нової юридичної особи з наведенням детального опису суті здійснюваних операцій.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.