Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.04.2019 р. № 1712/6/99-99-15-02-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула запит..., який був направлений на погодження... листом..., про надання індивідуальної податкової консультації стосовно подання до органів ДФС звіту про управління у складі фінансової звітності та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 Кодексу платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі - Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та її невід’ємною частиною.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон про бухоблік).

Принципи складання, форма і склад статей фінансової звітності, вимоги до визнання і розкриття її елементів визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 (далі- П(с)БО 1).

Норми П(с)БО 1 застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 1 розділу П П(с)БО 1 фінансова звітність складається з балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності (форми №№ 1— 5).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419 затверджено Порядок подання фінансової звітності (далі - Порядок № 419), відповідно до п. 2 якого платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органам доходів і зборів у порядку, передбаченому Кодексом для подання податкової декларації, проміжну (І квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.

Проміжна або річна фінансова звітність подається підприємствами органам доходів і зборів у строки, передбачені для подання декларації з податку на
прибуток підприємств (п. 5 Порядку № 419).

Поряд із цим статтею 11 Закону про бухоблік визначено, що звіт про управління подається разом з фінансовою звітністю та консолідованою фінансовою звітністю в порядку та строки, встановлені законом.

Стаття 1 Закону про бухоблік містить визначення термінів, що вживаються для цілей цього Закону.

Зокрема, звіт про управління - документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності.

Стосовно подання підприємствами річної фінансової та іншої звітності пунктом 2 Порядку № 419 передбачено: підприємства (крім бюджетних установ, мікропідприємств та малих підприємств) подають разом з річною фінансовою звітністю звіт про управління.

У разі подання підприємством консолідованої фінансової звітності подається консолідований звіт про управління.

Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію;

річна фінансова звітність, річна консолідована фінансова звітність, звіт про управління, консолідований звіт про управління, звіт про платежі на користь держави та консолідований звіт про платежі на користь держави, складення яких передбачено законодавством, повинні бути оприлюднені разом з аудиторським звітом на веб-сторінці або веб-сайті підприємства (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством, та в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Враховуючи викладене, звіт про управління, консолідований звіт про управління не є складовими фінансової звітності і, відповідно, законодавством не встановлено обов’язку подання таких звітів до контролюючих органів разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств.

Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Декларації.

У формі Декларації передбачено відображення поданих до Декларації форм фінансової звітності:

• Баланс (звіт про фінансовий стан);
• Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);
• Звіт про рух грошових коштів;
• Звіт про власний капітал;
• Примітки до річної фінансової звітності;
• Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт гро фінансові результати);
• Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати).

Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Декларацією є позначка «+» в Декларації у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків - форм фінансової звітності».

Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.

Водночас зазначаємо, що згідно зі ст. 52 Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону про бухоблік).

Забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері бухгалтерського обліку та аудиту є одним із основних завдань Міністерства фінансів України, яке визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності (Положення про Міністерство фінансів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375).

Таким чином, інші питання, порушені у запиті..., щодо складання, подання та оприлюднення звіту про управління не належать до компетенції контролюючих органів.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.