Головне управління ДФС у Полтавській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), на звернення Товариства щодо оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), оподаткування доходів фізичних осіб та включення плати за навчання до витрат звітного періоду, повідомляє.
Товариство, основним видом економічної діяльності якого є виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів (код 10.86 за Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі - КВЕД), повідомило, що в лютому місяці завод придбав цілісний майновий комплекс, що складається із земельної ділянки та об’єктів нерухомості, які на ній знаходяться та забезпечують технологічні процеси діяльності заводу як промислового переробного підприємства.
Товариство запитує, за які об’єкти нерухомості у нього виникатимуть податкові зобов’язання зі сплати Податку та чи має Товариство підстави для застосування до приналежних йому об’єктів нерухомості норм п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу.
Платниками Податку є юридичні особи - власники житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу).
З метою уніфікації об’єктів нерухомості Державним комітетом України до стандартизації, метрології та сертифікації розроблено та затверджено наказом від 17.08.2000 № 507 Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-200 (далі - Класифікатор), який містить Методику класифікації будівель за головною класифікаційною ознакою.
Оскільки фактичне головне призначення кожного конкретного об’єкта нерухомості обчислюється на підставі документів, що підтверджують право власності, у порядку, визначеному Класифікатором, із використанням Методики ідентифікації за головною класифікаційною ознакою будівель багатофункціонального призначення, то Товариству за отриманням необхідного висновку щодо ідентифікації об’єктів нерухомості доцільно звернутись до органу, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Підпунктом «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу з об’єктів оподаткування Податком виключено об’єкти нерухомості, які ідентифікуються в класі 1251 «Будівлі промислові», що перебувають у власності промислових підприємств, ідентифікованих як промислові згідно з КВЕД, та використовуються такими підприємствами за належним функціональним економічним видом господарської діяльності - «Виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів».
При визначенні належності платників до категорії промислових підприємств застосовується Національний класифікатор України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затверджений наказом Державного комітету
України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 листопада 2010 року № 530 (КВЕД).
Приналежність платників Податку до промислових підприємств визначається за здійсненням процесу промислового виробництва - процесу перероблення, який використовують для виготовлення нової продукції, оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і, який класифікують у секціях В «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів», С «Переробна промисловість», Б «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», Е «Водопостачання, каналізація, поводження з відходами» та Б «Будівництво».
Таким чином, за умови, що Товариство належить до промислових підприємств (в значенні КВЕД), то не є об’єктами оподаткування Податком ті з приналежних йому об’єктів нерухомості, які класифікуються у класі 1251 «Будівлі промислові» Класифікатора та використовуються Товариством у власному промисловому виробництві.
За всі інші об’єкти нерухомості у Товариства виникатимуть податкові зобов’язання зі сплати Податку на загальних підставах.
Кодекс містить чіткий перелік об’єктів нерухомості, які виключені з об’єктів оподаткування Податком (п.п. 266.2.2 п.266.2 ст.266 Кодексу). Разом з тим підпунктом 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Кодексу органам місцевого самоврядування надано право встановлювати пільги з Податку, що сплачується на відповідній території.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткуванні резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначений ст. 165 Кодексу.
Відповідно до п.п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до складу оподатковуваних доходів не включається сума коштів, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.
Також, відповідно до п.п. 1.7. п. 16 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу такі суми звільняються від оподаткування військовим збором.
Отже, за умови дотримання вимог п.п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, кошти сплачені роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно -технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує у 2019 році - 12519 грн. (4173 грн. х 3) за кожний місяць навчання, не
включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника).
В частині перевищення суми, визначеної п.п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором ка загальних підставах.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Тобто, витрати підприємства при визначенні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток формуються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативне-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України").
Отже, з питання врахування у бухгалтерському обліку сум плати за навчання у витратах доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.
У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |