Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.04.2019 р. № 1772/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо окремих питань з податку на прибуток підприємств при переході юридичної особи, яка була платником єдиного податку четвертої групи, на загальну систему оподаткування, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо податкового (звітного) періоду з податку на прибуток підприємств

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім, зокрема:

• виробників сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (абзац перший п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Кодексу);
• у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (п.п. 137.4.2 п. 137.4 ст. 137 Кодексу).

Згідно з п. 137.5 ст. 137 Кодексу річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

• а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
• б) виробників сільськогосподарської продукції;
• в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.

При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Слід зазначити, що п.п. 4 п. 2 розділу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу встановлено, що з 01 січня 2017 року стаття 209 Кодексу, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, втратила чинність.

Отже, з 01.01.2017 для цілей оподаткування податком на прибуток Кодексом не визначено поняття сільськогосподарська продукція, і тому виробники сільськогосподарської продукції визначають звітні (податкові) періоди за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток.

Таким чином, юридичні особи, які були платниками єдиного податку четвертої групи, та з 01 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, враховуючи положення п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 Кодексу.

В подальшому, якщо річний дохід таких платників від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за попередній річний звітний (податковий) період буде перевищувати 20 мільйонів гривень,- то застосовуються звітні (податкові) періоди - календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Якщо такий річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за попередній річний звітний (податковий) період не буде перевищувати 20 мільйонів гривень, то такі платники застосовують річний звітний (податковий) період.

Щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та формування фінансового результату до оподаткування

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

При цьому положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат у вигляді собівартості товарів (робіт, послуг).

Отже, платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на загальну, формує фінансовий результат для цілей оподаткування податком на прибуток відповідно до правил бухгалтерського обліку.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Отже, з питання обліку витрат при формуванні фінансового результату до оподаткування підприємству доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).