Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.04.2019 р. № 1775/М/26-15-13-06-12-ІПК

Головне управління ДФС у м. Києві, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПКУ), розглянуло запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування спадщини та в межах компетенції повідомляє наступне.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи у дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 розділу IV ПКУ.

Відповідно до пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не належать до членів сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковуються за ставкою 5 відсот, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 пункту 16 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку та збору до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню зазначається в річній
податковій декларації.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) передбачено ст. 179 ПКУ.

Відповідно до абз. «а» п. 179.4 ст. 179 ПКУ платник податку звільняється від обов’язку подання податкової декларації незалежно від видів та сум отриманих доходів, зокрема, якщо вони є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утримання інших осіб та /або держави станом на кінець звітного року.

Водночас згідно з п. 179.6 січ 179 ПКУ обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені малолітньої/неповнолітньої особи покладається на її батьків, опікуна або піклувальника.

Відповідно до п. 99.2 ст. 99 ПКУ грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному, обсязі.

Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Відповідно до пп. 19.1.24 п. 19.1 ст. 19 та пп. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків здійснюються органами ДФС за заявою платника податків згідно з положеннями статті 100 ПКУ та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин" (далі - Перелік обставин).

Враховуючи вшцевикладене, батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники) у разі отримання малолітньою/неповнолітньою дитиною спадщини (подарунку), повинні подати податкову декларацію від імені такої дитини за наслідками року, у якому отримано спадщину (дарунок), та сплатити відповідний податок на доходи фізичних осіб і військовий збір.

Контролюючі органи мають право прийняти рішення та укласти договір про відстрочення та розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платнику податків на підставі заяви платника податків з обґрунтуванням обставин та наданням відповідних доказів.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.