Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.04.2019 р. № 1741/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України на звернення регіональної Філії, керуючись п. 52.5 ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником туристичного збору (далі -Збір), подає декларації територіальним органам ДФС та запитує, яка встановлена мінімальна ставка Збору у разі відсутності рішення міської ради про встановлення ставок Збору згідно з Кодексом у редакції Закону України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Обов’язок з прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів відповідно до п.12.3. ст.12 Кодексу покладено на сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі - Ради).

При прийнятті рішень про встановлення місцевих податків та зборів обов’язково визначаються всі елементи податку або збору, передбачені ст. 7 Кодексу, з дотриманням критеріїв, встановленим розділом XII Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).

Серед передбачених ст. 7 Кодексу елементів Збору, що обов’язково відповідно до п.п. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 Кодексу визначаються Радами при встановленні податків, у ст. 268 Кодексу, частково або повністю змінено для Збору визначення бази оподаткування, ставок, платників, податкових агентів, порядку обчислення та сплати податкових зобов’язань.

Таким чином, для забезпечення умов справляння Збору у 2019 ріці встановленими Кодексом необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є не тільки затвердження ставок Збору, але й запровадження (або не запровадження) авансових внесків, визначення та оприлюднення переліку податкових агентів.

Кодексом передбачено, у разі якщо Рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок (п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).

Згідно з п. 10.2 ст. 10 Кодексу Збір не міститься у переліку податків, які обов’язково установлюються Радами. Місцеві ради в межах повноважень, визначених Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог Кодексу щодо встановлення Збору (п. 10.3 ст. 10 Кодексу).

Рішення Рад, прийняті за правилами, встановленими Кодексом, є складовою частиною податкового законодавства (п. 3.1 ст. 3 Кодексу).

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 Кодексу якщо поняття, правила, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Рішення Рад можуть застосовуватися у частині, що не суперечить Кодексу.

Отже, на територіях, по яким Радами не прийнято рішення про встановлення Збору, з 01.01.2019 до дати прийняття відповідного рішення не виникає зобов’язання щодо сплати Збору.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).