Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.11.2017 р. № 2618/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість операцій з отримання покупцем-резидентом кредит-ноти у вигляді винагороди у грошовій формі від постачальника нерезидента та кредит-ноти, яка зменшує суму зобов’язання покупця-резидента перед постачальником-нерезидентом за поставлений товар та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі -Кодекс), повідомляє.

Щодо оподаткування податком на прибуток операцій з отримання покупцем-резидентом кредит-ноти у вигляді винагороди у грошовій формі від постачальника нерезидента.

Відображення операції з отримання кредит-ноти розглядається в залежності від умов, передбачених сторонами договору поставки.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по операціях отримання кредит-ноти від постачальника - нерезидента.

Отже, такі операції відображаються відповідно до правил бухгалтерського обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996).

Частинами першою та другою ст. 9 Закону № 996 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону № 996).

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з виплати продавцем-нерезидентом винагороди у грошовій формі (бонусу) покупцю-резиденту за систематичність поставок

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Постачання послуг згідно з п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Кодексу маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

Одним із методів, які використовуються постачальниками для просування товарів на ринку, є сплата мотиваційних та стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь покупців, які є винагородою за досягнення певних економічних показників у межах своєї основної діяльності та сприяють пожвавленню збуту товарів постачальника шляхом підвищення зацікавленості покупця у здійсненні закупок саме у цього постачальника.

Оскільки грошова винагорода у вигляді бонусу, яка сплачується постачальником продукції покупцю, зокрема, за систематичність закупок, спрямовується на стимулювання збуту продукції, така винагорода визначається як оплата маркетингових послуг.

Отже, при виплаті продавцем винагороди у грошовій формі (бонусу) покупцю за систематичність закупок об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а винагорода у грошовій формі (бонуси), в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг.

Відповідно до п. 186.4 ст. 186 Кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 Кодексу.

Пунктами 186.2 та 186.3 ст. 186 Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Зважаючи на те, що маркетингові послуги не належать до категорій послуг, визначених пунктами 186.2 та 186.3 ст. 186 Кодексу, місцем постачання таких послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 Кодексу є місце реєстрації постачальника.

Таким чином, у покупця-резидента при отриманні від продавця-нерезидента винагороди в грошовій формі (бонусу) за систематичність закупок виникають податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманої винагороди (бонусу). Базою оподаткування ПДВ, відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу, у цьому випадку буде сума отриманої винагороди (сума бонусів).

Щодо податкових наслідків з ПДВ за операцією з отримання покупцем-резидентом від продавця-нерезидента кредит-ноти, яка зменшує суму зобов’язання такого покупця за поставлений (раніше ввезений на митну територію України) товар.

Відповідно до п. 190.1 ст. 190 Кодексу базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Датою виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (п. 187.8 ст. 187 Кодексу).

При цьому для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 Кодексу (п. 198.2 ст. 198 Кодексу).

Згідно з п. 201.12 ст. 201 Кодексу документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Частиною першою ст. 257 Митного кодексу України (далі - МКУ) визначено, що декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини восьмої ст. 264 МКУ, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

При цьому, згідно з частиною першою ст. 266 МКУ декларант зобов’язаний, зокрема, здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого Кодексом; на вимогу митного органу пред’явити товари для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Частинами четвертою та п’ятою ст. 266 МКУ визначено, що у разі самостійного декларування товарів декларантом відповідальність за вчинення порушення митних правил, передбачену цим Кодексом, у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів від імені декларанта, має такі самі обов’язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Отже, зважаючи на те, що при ввезенні товарів на митну територію України податкові зобов’язання з ПДВ формуються на дату подання митної декларації для митного оформлення, а підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту є належним чином оформлена митна декларація, яка підтверджує сплату податку, у разі, якщо внаслідок отримання кредит-ноти

митна вартість ввезених товарів не змінюється (зміни до митної декларації не вносяться), податкові наслідки з ПДВ не виникають.