Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.04.2019 р. № 1721/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку документального оформлення господарських операцій та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Таким чином, доходи та витрати підприємства формуються за правилами бухгалтерського обліку на підставі первинних документів.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 16 липня 1998 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Під поняттям первинного документу розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону № 996).

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів підприємствами встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704 (далі - Положення № 88).

Одночасно повідомляємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, (п. 2 ст. 6 Закону № 996).

Таким чином, з питань порядку документального оформлення господарських операцій для відображення в бухгалтерському обліку підприємства з подальшим формуванням фінансового результату до оподаткування, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Щодо плати за землю (далі - Плата)

Товариство поінформувало, що є власником нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (далі - Будинок), співвласниками якого створено Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім Комфорт» (далі -ОСББ), що здійснює управління Будинком.

Товариство без надання інформації щодо наявності відповідного права на земельну ділянку, на якій розташований Будинок, управляння яким здійснює ОСББ, запитує про порядок справляння Плати за таку земельну ділянку.

Оскільки обов’язок із справляння, яке передбачає декларування та виконання зобов’язань, Плати власниками земельних ділянок та/або землекористувачами настає з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу), то обов’язок з їх декларування виникатиме у ОСББ з моменту покладення співвласниками Будинку на нього обов’язку із внесення Плати за земельну ділянку, на якій розташований Будинок.

При цьому розмір часток, приналежних співвласникам Будинку, та внесення ними Плати визначається загальними зборами ОСББ.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.