Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.04.2019 р. № 1882/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо питань, пов’язаних з оподаткуванням ПДВ операцій з ввезення за договором комісії товарів, зазначених у товарних підкатегоріях 8502 31 00 00, 8541 40 90 00, 8504 23 00 00, 8504 40 88 00 згідно з УКТ ЗЕД, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Статтею 1011 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інншх показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з підпунктом «е» підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ постачанням товарів є, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 розділу V ПКУ базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 391 розділу І ПКУ.

Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 розділу V ПКУ (пункт 189.4 статті 189 розділу V ПКУ).

Разом з тим, згідно з пунктом 189.6 статті 189 розділу V ПКУ норми пункту 189.4 розділу V ПКУ не поширюються на операції з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів.

Відповідно до пункту 64 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до 31 грудня 2022 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що зазначені у товарній підкатегорії 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні), а також операції із ввезення на митну територію України товарів, зазначених у товарних підкатегоріях 8502 31 00 00, 8541 40 90 00, 8504 23 00 00, 8504 40 88 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з частиною другою розділу II Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651 (далі - наказ № 651), у графі 36 митної декларації зазначаються цифрові коди податкових пільг відповідно до класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, передбачених законодавством щодо товару, описаного в графі 31 та класифікованого в графі 33 митної декларації.

Таким чином, при митному оформленні товарів, що ввозяться на митну територію України, які визначені у пункті 64 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, у графі 36 має наводитися код податкової пільги «181» згідно з класифікатором звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».

Відповідно до частини першої статті 293 Митного кодексу України (далі - МКУ) особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант.

Якщо декларування товарів здійснюється особою, уповноваженою на це декларантом, на таку особу покладається обов'язок із сплати митних платежів солідарно з декларантом.

У разі якщо відповідно до норм МКУ обов'язок із сплати митних платежів покладається на кількох осіб, такі особи виконують зазначений обов'язок солідарно (частина четверта статті 293 МКУ).

Декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування (пункт 8 статті 4 МКУ).

Уповноважена особа (представник) - особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчинити дії, пов'язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта (пункт 63 статті 4 МКУ).

Статтею 266 МКУ визначено обов'язки, права та відповідальність декларанта та уповноваженої ним особи.

Звертаємо увагу, що розділом 2 наказу № 651 визначено особливості заповнення графи 9 митної декларації при поміщення товарів у митний режим імпорту та визначено, що при декларуванні товарів, що переміщуються за зовнішньоекономічним договором (контрактом) та пов'язаним з ним договором комісії, укладеним між резидентами, у графі зазначаються відомості гро комісіонера, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), і вчиняється запис: «Див. доп.», а в доповненні наводяться відомості про комітента.

Отже, пільговий режим оподаткування ПДВ, визначений пунктом 64 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, у разі ввезення на митну територію України товарів, зазначених у товарних підкатегоріях 8502 31 00 00, 8541 40 90 00, 8504 23 00 00, 8504 40 88 00, у межах договору комісії виникає у комітента (власника товару) на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства, з відповідним підтвердженням у ній даних про комісіонера та комітента.

Для комісіонера об'єктом оподаткування ПДВ є отримана комісійна винагорода від комітента, оскільки зазначена винагорода є платою за надані послуги. Податкові зобов’язання у комісіонера щодо комісійної винагороди виникають у загальному порядку за ставкою 20 відсотків за правилом першої події.

При цьому операції з подальшого постачання на митній території України товарів, зазначених у товарних підкатегоріях 8502 31 00 00, 8541 40 90 00, 8504 23 00 00, 8504 40 88 00 згідно з УКТ ЗЕД, оподатковуються ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 відсотків.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.