Головне управління ДФС в Одеській області керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ зі змінами і доповненнями (далі - Кодекс) розглянуло звернення ... щодо практичного застосування норм законодавства з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок) та в межах компетенції повідомляє.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076), адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом №5076.
Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (стаття 13 Закону №5076).
Згідно з нормами підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Кодексу самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність, за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює того збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464 - VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464).
Згідно зі статтею 5 Закону №2464 облік платників єдиного внеску ведеться відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162.
Слід зазначити, що як платник єдиного внеску, Ви перебуваєте на обліку ... з ...
Крім того, відповідно до пункту 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску.
При цьому, якщо платник єдиного внеску, визначений пунктом 5 частини першої статті 4 Закону №2464 не отримав дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, він зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
Водночас сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону №2464).
Таким чином, Законом №2464 обов’язок визначення бази нарахування єдиного внеску покладено на платників, вказаних у пункті 5 частини першої статті 4 Закону №2464, як таких, що отримують, так і тих, які ще отримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності.
Слід зазначити, що Законом №2464 не передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність та досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію.
Крім того, згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у точу числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (пункт 1 частини першої статті 7 Закону №2464).
Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята статті 8 Закону №2464).
Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464).
Отже, платник єдиного внеску визначений у пункті 5 частини першої статті 4 Закону №2464 перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |