Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.05.2019 р. № 1914/6/99-99-12-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України керуючись ст. 52 Податковзго кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист щодо оформлення акцизних складів в окремих випадках і в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у запиті, Товариство здійснює придбання бензину, дизпал два та палива для реактивних двигунів як наливом так і в талонах та використовує їх виключно для потреб власного споживання.

Загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 м . Запланований обсяг придбання пального наливом на 2019 рік менше 1000м3.

Чи необхідно Товариству оформлювати акцизний склад у разі якщо підприємством здійснюється придбання бензину, дизпалива та палива для реактивних двигунів виключно для потреб власного споживання, при тому, що загальна місткість ємностей для зберігання пального не перевищує 200 м3 та запланований обсяг придбання пального наливом на календарний рік менше 1000 м3.

Чи вірно Товариство розуміє, що операції з придбання бензину та дизпалива в талонах не потребують оформлення акцизних складів незалежно від обсягу такого придбання.

Чи вірно Товариство розуміє, що підприємство не повинно реєструватися платником акцизного податку, реєструвати акцизні склади та складати акцизні накладні у разі якщо підприємство здійснює придбання бензину та дизпалива виключно для потреб власного споживання, при тому, що загальна місткість ємностей для зберігання пального не перевищує 200 м3 та запланований обсяг придбання пального наливом на календарний рік менше 1000 м3 та придбання бензину та дизпалива в талонах виключно для потреб власного споживання незалежно від обсягу такого придбання.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик, а місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Згідно зі ст. 15 Закону № 481 зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігаь ня пального на кожне місце зберігання пального.

Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримав ня ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

• підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
• підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
• суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживаєтеся для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Відповідно до підпункту 14.1.6. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України (у редакції з 01.07.2019), акцизний склад - це:

• а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі -приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблевня (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
• б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження - розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

• а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберіганая, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядниксм акцизного складу ліцензії;
• б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання
• пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і яке здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
• в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання -платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
• г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Згідно з п. 1 ст. 230 Кодексу акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.

Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Зазначене питання регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку» (далі - Порядок»).

Вказаний Порядок визначає процедуру створення та ведення Єдиною державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) електронними засобами зв’язку.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 Порядку, витратомір-лічильник - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам'ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальна й перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 Порядку, рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об'єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара.

Пунктом 128.1.1 ст. 128.1 Кодексу передбачена відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального на акцизних складах.

Реалізацією пального для цілей розділу VI Кодексу є будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядуванні за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального
на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (абзац другий пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Разом з цим повідомляємо, що пунктом 44.1 ст. 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Отже, у разі, якщо за даними первинних документів Товариство здійснює операції з отримання від постачальників та реалізацію покупцям палива з отриманням (наданням) до видаткових накладних на паливо бланків - дозволів (талонів) на пальне, у цьому випадку Товариство є платником акцизного податку в розумінні пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетиіси України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

З огляду на те, що талони на пальне підтверджують право їх власника на отримання на АЗС нафтопродукту, реалізація талону є за своєю суттю продажем пального.

Об'єкт оподаткування акцизним податком при цьому відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу виникатиме у разі, якщо обсяги реалізованого пального за паливними картками та талонами на пальне перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку (постачальників), за які сплачено акцизний податок.

Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому ст. 212 Кодексу (п. 231.4 ст. 231 Кодексу).

Введена з 1 березня 2016 року акцизна накладна є обов'язковим електронним документом, який складається особами, які визначені платниками акцизного податку при всіх операціях реалізації пального на внутрішньому ринку, та реєструється у Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН).

Статтею 231 Кодексу встановлено порядок складання акцизних накладних при реалізації пального та їх реєстрації у ЄРАН.

Відповідно до п. 231.1 ст. 231 Кодексу платник акцизного податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в ЄРАН з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Отже, у разі, якщо Товариство є платником акцизного податку в розумінні пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу та здійснює операції з реалізації пального за допомогою талонів на пальне, з метою виявлення необлікованих об'ємів пального воно зобов'язане складати акцизні накладні на такі обсяги реалізації, зареєструвавши акцизні накладні в ЄРАН згідно з п. 231.1 ст. 231 Кодексу.

Згідно з п. 231.3 ст.231 Кодексу акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

У разі здійснення операцій з реалізації пального, які передбачають відпуск пального через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, акцизна накладна складається у день проведення відпуску пального через паливороздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податку, якому надано таку консультацію.