Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.05.2019 р. № 1929/6/99-99-12-02-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист Товариства щодо можливості врахування сум податку на додану вартість (далі - ПДВ) по операції з передачі нежитлового приміщення юридичною особою - платником ПДВ до складу статутного капіталу іншої юридичної особи - платника ПДВ, при розрахунку суми бюджетного відшкодування з ПДВ, та права на отримання такого бюджетного відшкодування ПДВ та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Пунктом 198.2 статті 198 Кодексу визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбувалася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у статті 200 Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 Кодексу).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу бюджетному відшкодуванню підлягає, зокрема, частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податковому періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.3 статті 200 Кодексу.

Таким чином, в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками - у зв’язку з придбанням товарів/послуг, а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом (у частині податку на додану вартість).

Отже, при здійсненні операції з передачі нежитлового приміщення одним платником податку до складу статутного капіталу іншого платника податку, підстав для декларування від’ємного значення до відшкодування на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, у платника податку - отримувача такого нежитлового приміщення не має.

Таке від’ємне значення може бути задеклароване таким платником податку у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.