Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.05.2019 р. № 1937/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визначення бази оподаткування податком на додану вартість за операціями з надання транспортно-експедиторських послуг та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, суб’єкт господарювання, який є платником єдиного податку четвертої групи, планує надавати транспортно-експедиторські послуги за маршрутами в межах митної території України із залученням до перевезення перевізника - резидента (платника ПДВ).

Наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності (далі — УПК № 610). УПК № 610 на сьогодні є чинною та може використовуватися платником податку у його господарській діяльності.

Зокрема, в УПК№ 610 зазначено, що відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1955-ІV «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Підпунктом «ж» пункту 186.3 статті 186 ПКУ визначено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Пунктом 186.4 статті 186 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг (у тому числі і послуг з перевезення) є місце реєстрації постачальника.

Таким чином, враховуючи вимоги підпункту «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «ж» пункту 186.3 та пункту 186.4 статті 186 ПКУ у випадку, якщо замовник перевезення вантажів митною територією України є резидентом України, при цьому транспортно-експедиторські послуги надаються експедитором із залученням перевізника - резидента (платника ПДВ), операції з постачання таких послуг є об'єктом оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за основною ставкою. Базою оподаткування ПДВ у експедитора у даному випадку є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та вартість послуг з перевезення.

При отриманні коштів від замовника, який зареєстрований на території України як суб'єкт господарювання, чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт надання послуг замовнику, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, експедитор відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ складає податкову накладну на суму перевезення та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг.

У випадку, якщо замовник перевезення вантажів митною територією України є нерезидент України (що не має постійного представництва на митній території України), то транспортно-експедиторські послуги, які надаються експедитором, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Податкова накладна за операціями з надання таких послуг не складається.

Згідно з підпунктом 2 пункту 292.1 статті 292 ПКУ доходом платника єдиного податку - юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 ПКУ.

Датою отримання доходу вважається дата отримання платником єдиного податку коштів (пункт 292.6 статті 292 ПКУ). До складу доходу не включаються суми податку на додану вартість (підпункт 1 пункту 292.11 статті 292 ПКУ).

Таким чином, якщо суб’єкт господарювання, який надає транспортно-експедиторські послуги, є сільськогосподарським товаровиробником -платником єдиного податку четвертої групи, то при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, за досягнення якої такий суб’єкт господарювання може бути платником єдиного податку четвертої групи, у складі доходу за операціями з надання таким платником податку транспортно-експедиторських послуг враховується уся сума коштів, отриманих таким платником податку від замовника таких послуг (у тому числі коштів, що є оплатою послуг з перевезення) без урахування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.