Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.05.2019 р. № 1949/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з продажу електронних проїзних документів на проїзд у міському пасажирському транспорті із застосуванням автоматизованої системи обліку оплати проїзду (далі - Система) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, між Харківською міською радою та ТОВ «ФК «Платіжний центр» (далі - Інвестор) укладено інвестиційний договір, відповідно до якого Інвестор здійснює реалізацію проекту та забезпечує функціонування системи «Електронний квиток», а саме:

• випуск засобів оплати для проїзду в міському транспорті;
• організація здійснення приймання від фізичних та юридичних осіб платежів за користування послугами проїзду в міському транспорті;
• перерахування перевізникам отриманих від фізичних та юридичних осіб платежів за користування послугами проїзду в міському транспорті.

Згідно зі статтею 28 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97 «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги.

Відповідно до статті 1 Закону України 29 червня 2004 року № 1914-ІV «Про міський електричний транспорт» (далі - Закон № 1914) ПТКС - програмно-технічний комплекс, призначений для здійснення обліку наданих транспортних послуг за допомогою електронного квитка.

Електронний квиток - проїзний документ встановленої форми, який після реєстрації в ПТКС дає право пасажиру на одержання транспортних послуг.

Замовники транспортних послуг (замовники) - місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та/або уповноважені ними юридичні особи, які замовляють транспортні послуги; юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів.

Пунктом 1 статті 1 Закону № 1914 визначено, що міський електричний транспорт - складова частина єдиної транспортної системи, призначена для перевезення громадян трамваями, тролейбусами, поїздами метрополітену на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів.

Перевізник - юридична особа, яка в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, здійснюючи експлуатацію та утримання об'єктів міського електричного транспорту.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПКУ, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з підпунктом 197.1.8 пункту 197.1 статті 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.

Беручи до уваги те, що послуга із перевезення надається пасажиру самим перевізником, слід враховувати, що проїзний документ (квиток, у тому числі електронний) є договором на перевезення, що укладається між пасажиром і відповідним перевізником, а тому не може бути об'єктом договору між іншими учасниками процесу продажу проїзних документів, та не може бути підставою ні для визначення податкових зобов'язань, ні для формування податкового кредиту в особи, яка лише надає послуги, пов’язані з продажем таких проїзних документів та перерахуванням плати за них до перевізника (агентства чи агента, фінансової установи, оператора ПТКС).

Таким чином, податкові зобов'язання з ПДВ з вартості послуг з перевезення визначаються суб'єктом господарювання, який є перевізником (надає послуги перевезення). При цьому якщо таким перевізником надаються послуги з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які затверджено уповноваженим органом, операції з постачання таких послуг звільняються від оподаткування ПДВ.

Суб'єкти господарювання, які не є перевізниками (не надають послуги перевезення) та є лише учасниками процесу оформлення електронних перевізних документів (зокрема, здійснюють прийом коштів за квитки та їх подальше перерахування), визначають свої податкові зобов'язання з ПДВ лише з вартості наданих ними послуг, пов’язаних з продажем таких проїзних документів, без урахування вартості перевезення, що перераховується ними (до перевізника).

Дата виникнення податкових зобов’язань за операціями з надання таких послуг визначається за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 ПКУ.

Отже, в описаній у зверненні ситуації:

• - платник податку, який перераховує перевізникам отриманні від фізичних та юридичних осіб кошти за послуги проїзду в міському транспорті визначає податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості наданих послуг з перерахування коштів (без урахування вартості перевезення, плата за яке ним перераховується);
• - оператор ПТКС визначає податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 відсотків виходячи з вартості наданих послуг (комісійної винагороди) без урахування вартості перевезення, що перераховується перевізнику.

Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання таких послуг оператором ПТКС є дата події, яка сталася раніше:

• або дата оплати вартості наданих послуг (сплати комісійної винагороди),
• або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання таких послуг.

На дату виникнення податкових зобов’язань оператор ПТКС зобов’язаний скласти податкову накладну за операцією з постачання послуг, пов’язаних з продажем електронних проїзних документів, на особу (суб’єкта господарювання), яка сплачує йому винагороду за надання таких послуг (комісійну винагороду), виходячи з вартості такої винагороди.

Стосовно порядку оподаткування податком на прибуток коштів (виручки), отриманих від продажу з використанням обладнання пасажирської автоматики разового паперового квитка з електронним кодом, якщо при цьому вказані кошти будуть повністю перераховуватися товариством, як фінансовою установою, на рахунок комунального підприємства згідно укладеного договору переказу коштів.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Пільги з оподаткування податком на прибуток та різниці по вищевказаній операції продажу фінансовою установою з подальшим перерахуванням коштів згідно з укладеним договором переказу коштів для коригування фінансового результату до оподаткування положеннями ПКУ не передбачені.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пунктом 2 статті 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку
та складання фінансової звітності.

Стосовно порядку оподаткування ПДВ операцій з безоплатної передачі товарів (електронних карток)
Операції з безоплатної передачі товарів/послуг платником ПДВ згідно із статті 185 Кодексу є об'єктом оподаткування ПДВ база оподаткування при здійсненні якої визначається за правилами, встановленими пунктом 188.1 статті 188 Кодексу.

У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи (підпункт 181.1 статті 181 Кодексу).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.