Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.05.2019 р. № 1982/6/99-99-15-01-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення ТОВ щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань оподаткування операцій із внесення учасником товариства до статутного капіталу вкладу у негрошовій формі за договором безвідсоткової фінансової допомоги і повідомляє таке.

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ) операції з внесення учасником товариства до статутного капіталу товариства прав вимоги кредиторської заборгованості в обмін на корпоративні права

Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Постачання послуг, у свою чергу, це - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу), а постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до підпункту 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 Кодексу не є об’єктом оподаткування операції, зокрема, з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та
депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Враховуючи, що операція з внесення учасником товариства грошових прав вимоги до статутного капіталу товариства в обмін на корпоративні права відноситься до операцій, перелічених у підпункті 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 Кодексу, така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування за операціями із збільшення статутного капіталу за рахунок додаткового вкладу шляхом внесення позикодавцем до статутного капіталу позичальника права вимоги дебіторської заборгованості за надану безвідсоткову поворотну фінансову допомогу

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначає Закон України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон № 2275).

Вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом (стаття 13 Закону № 2275).

Відповідно до пункту 4 статті 18 Закону № 2275 додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі.

Обмеження на формування статутного (складеного) капіталу господарського товариства встановлено статтею 86 Господарського кодексу України.

Так, забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Кодексу поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою для повернення.

Об’єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу).

Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями із збільшення статутного капіталу за рахунок додаткового вкладу шляхом внесення позикодавцем до статутного капіталу позичальника права вимоги дебіторської заборгованості за надану поворотну фінансову допомогу.

Такі операції відображаються відповідно до правил бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина 2 статті б Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, з питання правильності відображення в бухгалтерському обліку операцій із збільшення статутного капіталу за рахунок додаткового вкладу шляхом внесення позикодавцем до статутного капіталу позичальника права вимоги дебіторської заборгованості за надану поворотну фінансову допомогу доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Щодо оподаткування податком з доходів фізичних осіб

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 якого платником податку є фізична особа - резидент.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено пунктом 164.2 статті 164 Кодексу.

Разом з тим виключний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, встановлено статтею 165 Кодексу.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства в частині оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, необхідно детально вивчити документи (матеріали), які стосуються цієї справи.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.