Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.05.2019 р. № 2015/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо питань, пов’язаних з проведенням фумігації (знезараження) суднових партій сільськогосподарських вантажів (зернових та олійних культур), що перевантажуються в морських та річкових портах України під митним контролем у митному режимі «транзит», що надаються замовнику, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відповідно до частини 1 статті 90 Митного кодексу (далі - МКУ) транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома контролюючими органами України або в межах зони діяльності одного контролюючого органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Разом з тим, Закон України від 20 жовтня 1999 року № 1172-ХІV «Про транзит вантажів» (далі - Закон № 1172) є Законом, який визначає засади організації та здійснення транзиту вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом через територію України.

Відповідно до статті 1 Закону № 1172 транзит вантажів - перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України.

При цьому учасники транзиту - вантажовласника та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи). При цьому транзитні послуги (робота) - безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.

Згідно зі статтею 36 Закону України від 30 червня 1993 року № 3348-ХІІ «Про карантин рослин» імпортні і транзитні вантажі з об'єктами регулювання повинні відповідати таким вимогам, зокрема:

• бути вільними від карантинних організмів;
• супроводжуватися оригіналами фітосанітарних сертифікатів.

Організацію та контроль за проведенням знезараження, в тому числі фумігації, об'єктів регулювання, які переміщуються через державний кордон та карантинні зони, здійснюють головні управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (пункт 17 Порядку проведення огляду, обстеження, аналізу, знезараження та інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного сертифікатів) об'єктів регулювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 12 травня 2007 року № 705 «Про деякі питання реалізації Закону України «Про карантин рослин» (далі - Порядок № 705).

У разі проведення фумігації об'єктів регулювання у транспортних засобах під час перевезення їх фітосанітарний стан визначається державним фітосанітарним інспектором на підставі відповідного акта, складеного суб'єктом господарювання, який провів таку фумігацію (знезараження), та власником таких об'єктів регулювання (пункт 19 Порядку № 705).

Фітосанітарний та карантинний сертифікати видаються за результатами проведення фітосанітарних процедур (пункт 21 Порядку № 705).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу ІПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ постачання послуг - будь-яка операція, зокрема, що не є постачанням товарів, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Щодо порядку оподаткування ПДВ

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 197.8 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).

Враховуючи зазначене, операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також послуг, які безпосередньо пов'язані з транзитом вантажів, що здійснюють ся в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо, та операції з постачання додаткових (супутніх) послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням), звільняються від оподаткування ПДВ за умови надання відповідних документів.

Послуги, які надаються сторонніми організаціями на підставі окремих договорів підприємству, що надає послуги, пов'язані з транзитним перевезенням вантажів, не звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пункту 197.8 статті 197 роздлу V ПКУ.

Щодо підтвердження транзитного статусу вантажної партії

Відповідно до статті 248 МКУ митне оформлення розпочинається з моменту подання контролюючому органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання контролюючим органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення контролюючим органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Засвідчення контролюючим органом копій митних декларацій або документів, які відповідно до законодавства її замінюють, за якими було здійснено випуск товарів у митний режим для третіх осіб, МКУ не передбачено.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).