Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.05.2019 р. № 2029/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку включення сум ПДВ до складу податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та порядку обрахунку суми, на яку платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних (далі - реєстраційна сума), і можливості збільшення такої суми на підставі бухгалтерської довідки і, керуючись статтею 52 Кодексу, повідомляє.

Щодо включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі бухгалтерської довідки відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX Кодексу

Відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX Кодексу платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, що не були включені до складу податкового кредиту до 1 липня 2015 року при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких до 1 липня 2015 року були визначені податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу у редакції, що діяла до 31 січня 2015 року, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися після 1 липня 2015 року повністю або частково в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі у разі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу встановлено, що для покупця товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання таких товарів/послуг.

Згідно з пунктом 189.1 статті 189 Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами -виходячи з вартості їх придбання.

З метою застосування пункту 36 підрозділу 2 розділу XX Кодексу податковий кредит визначається на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі -Закон № 996).

Пунктом 2 статті 3 Закону № 996 передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок № 21), дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Отже, платник податку згідно з пунктом 36 підрозділу 2 розділу XX Кодексу може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів, придбаних до 1 липня 2015 року, що не були включені до складу податкового кредиту до 1 липня 2015 року при їх придбанні, виходячи з вартості їх придбання, за наявності податкової накладної, складеної за операцією з постачання таких товарів, зареєстрованої в ЄРПН.

При цьому віднесення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX Кодексу здійснюється виключно в податковому періоді, у якому придбані з ПДВ товари почали використовуватися в оподатковуваних операціях.

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 розділу V Порядку № 21 до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10, 11 та 13) податкової декларації з ПДВ (далі -декларація) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1 та 10.2) або без податку на додану вартість (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 13).

При заповненні рядків 10.1 та/або 10.2 обов'язковим є подання додатка 5 (Д5) до декларації, що заповнюється в розрізі контрагентів.

Таким чином, якщо податок на додану вартість, сплачений за ставкою 20 відс. при придбанні товарів на митній території України / ввезенні товарів на митну територію України до 1 липня 2015 року, не був включений до складу податкового кредиту до 1 липня 2015 року, та згідно з пунктом 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ включається до податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки, то суми такого податку необхідно відобразити у рядках 10.1/11.1 розділу II декларації.

Щодо збільшення реєстраційної суми на підставі бухгалтерської довідки

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200.1 Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ (далі -Порядок № 569), який, зокрема, визначає порядок обрахунку реєстраційної суми.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 569 при обрахунку реєстраційної суми враховуються, зокрема, дані із зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до них, митних декларацій, аркушів коригування і додаткових декларацій, а також податкової звітності з ПДВ. Збільшення реєстраційної суми платника податку на підставі бухгалтерської довідки чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.