X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ЧЕРНIГIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.05.2019 р. № 2121/С/25-01-13-02-10/ІПК

Головне управління ДФС у Чернігівській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі -ПКУ), розглянуло Ваш запит від щодо деяких питань порядку ведення обліку доходів та витрат, подання звітності та оподаткування доходів, а також сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат), та в межах компетенції повідомляє.

Статтею 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VІ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464).

Згідно з п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (у 2019 році - 918,06 грн.) (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Тобто, базу нарахування єдиного внеску зобов’язані визначити платники, вказані у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, як ті, що отримують, так і ті, які не отримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності.
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Враховуючи викладене платник єдиного внеску, визначений п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов’язаний визначити базу нарахування єдиного внеску та сплатити суму внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць.

Остаточне обчислення сум єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється за календарний рік на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Обчислення єдиного внеску здійснюється з дотриманням умови щодо розміру бази нарахування єдиного внеску не більше максимальної величини та суми єдиного внеску не менше за розмір мінімального страхового внеску. Водночас при обчисленні єдиного внеску враховується кількість місяців, протягом яких така особа перебувала на обліку як платник єдиного внеску.

Суми єдиного внеску, сплачені протягом звітного року, враховуються платником при остаточному розрахунку єдиного внеску, який підлягає сплаті за звітний рік.

Пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані подавати звітність з єдиного внеску за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, визначені законодавством.
Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі- Звіт) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435 (далі - Порядок № 435), п. 13 розділу II якого встановлено, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подавати самі за себе Звіт незалежно від того, чи ведуть вони діяльність.

Згідно з п. 4 розділу III Порядку № 435 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою № Д5 із зазначенням типу форми "початкова".

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується нормами ст. 178 ПКУ.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 18 відсотків податку на доходи фізичних осіб (п. 178.2 ст. 178 ПКУ).
Також підпунктом 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, передбачені ст. 163 Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності (п. 178.6 ст. 178 ПКУ).

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року № 481 затверджено форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи -підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - Книга), та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи -підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - Порядок).

Порядком передбачено, що Книга ведеться за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід. На підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 Закону № 5076).
Форма та зміст договору про надання правової допомоги визначені ст. 27 Закону № 5076.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

На підставі даних Книги фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, до 1 травня року, що настає за звітним, подає податкову декларацію за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (зі змінами та доповненнями) та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплачує суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зазначені в поданій податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Згідно з п. 42-1.2 ст. 42-1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом, зокрема:

перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу;

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року № 557, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням електронного цифрового підпису, що сертифікований у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу.

Додатково зазначаємо, що інформацію про реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) Ви можете дізнатися на офіційному веб- порталі Державної фіскальної служби України в рубриці «Бюджетні рахунки» (http://sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.