X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.05.2019 р. № 2123/5/99-99-15-02-02-16/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування благодійних внесків та пожертвувань, а також винагороди на користь Почесного консульства Словацької республіки у м. Харків та почесного консула Словацької республіки у м. Харків у зв’язку із здійсненням на території України офіційної діяльності та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 Кодексу не є платниками податку на прибуток з числа нерезидентів установи та організації, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 Кодексу).

Відповідно до ст. З Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Міністерства закордонних справ України    (https ://mfa. gov.ua/ua/protocol-info/honorary-consulates-in-ukraine/activity), діяльність почесних консулів іноземних держав в Україні регулюється положеннями глави III Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року (далі - Конвенція) та розробленим відповідно до цієї Конвенції Положенням про почесних (нештатних) консульських посадових осіб іноземних держав в Україні та консульські установи, що очолюються такими посадовими особами, яке затверджене наказом МЗС України від 25.05.2007 № 111, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.2007 за № 617/13884 (далі - Положення).

Відповідно до Положення почесне консульство - це будь-яка консульська установа держави, що акредитує, заснована на території України, що очолюється почесною консульською посадовою особою - посадовою особою, яка очолює консульську установу та виконує окремі консульські функції від імені держави, що акредитує, на визначеній території України (далі - почесний консул).

Згідно з п. 1.1 Положення почесний консул іноземної держави може бути призначений в Україні з метою сприяння розвитку торговельних, економічних, культурних, наукових, туристичних та інших зв’язків між державою, що акредитує, і Україною, а також захисту на території консульського округу прав та інтересів держави, що акредитує, її фізичних і юридичних осіб.

Почесним консулом може бути громадянин України або за обґрунтуванням сторони, що акредитує, іноземець, який: постійно проживає в Україні протягом останніх п’яти років; проживає на території свого консульського округу протягом терміну виконання ним консульських функцій; не перебуває на державній службі в Україні та в державі, що акредитує, не бере активної участі в політичному житті як в Україні, так і в державі, що акредитує, не є обраним до органу законодавчої влади та до органів місцевого самоврядування, не виконує функції почесного консула іншої держави; не мав судимості (п. 1.2 Положення).

Статтею 68 Конвенції передбачено факультативний характер інституту почесних консульських посадових осіб, у зв’язку з чим рішення щодо погодження чи відхилення тієї чи іншої кандидатури приймаються МЗС України.

Почесний консул може займатися будь-якою професійною діяльністю, що не суперечить законодавству України, за винятком випадків, зазначених у п. 1.2 Положення.

Почесний консул виконує консульські функції, визначені ст. 5 Конвенції. Під час виконання консульських функцій почесний консул керується Конвенцією, законодавством України та держави, що акредитує, міжнародними звичаями (пп. 4.1, 4.2 Положення).

Положення статей (58—68) глави III „Режим, що застосовується до почесних консульських посадових осіб та консульських установ, очолюваних такими посадовими особами” Конвенції регламентують конкретну діяльність та правовий статус почесного консула та очолюваної ним консульської установи.

Зокрема, положеннями ст. 58 Конвенції визначено, якими саме статтями Конвенції передбачені привілеї та імунітети, що поширюються на почесних консульських посадових осіб та консульські установи, які очолюються такими посадовими особами. Зокрема, звільнення від оподаткування передбачено зазначеною статтею Конвенції щодо: консульських зборів та платежів, які стягуються консульською установою за здійснення консульських дій у країні перебування (ст. 39); консульських приміщень почесних консульських установ (ст. 60); окремих видів товарів, призначених для офіційного використання консульською установою, при їх ввезенні (ст. 62); винагород і заробітної плати, які почесна консульська посадова особа отримує від акредитуючої держави за виконання консульських функцій (ст. 66).

Таким чином, звільнення від оподаткування податком на прибуток господарської діяльності почесного консульства не передбачено.

Що стосується статусу неприбутковості, то п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є
підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі - Порядок).

Пунктом 4 Порядку встановлено, що до Реєстру включаються неприбуткові організації - юридичні особи за кодом згідно з ЄДРПОУ.

Таким чином, до Реєстру неприбуткових установ та організацій може бути включено неприбуткову організацію, що має статус юридичної особи, утворена та зареєстрована відповідно до законів, що регулюють діяльність відповідної неприбуткової установи та організації.

Почесне консульство не є юридичною особою відповідно до законодавства України, тому не може розглядатись як неприбуткова організація, що підлягає включенню до Реєстру.

Одночасно повідомляємо, що Положенням про Міністерство закордонних справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року № 281 (далі - Положення про МЗС) визначено, що МЗС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин.

Одним із основних завдань МЗС також є здійснення нагляду за наданням дипломатичним представництвам і консульським установам іноземних держав, їх персоналу і членам сімей персоналу привілеїв та імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України, а також нагляд за додержанням дипломатичних і консульських привілеїв та імунітетів (п. 58 Положення про МЗС).

Таким чином, з питання щодо правомірності та порядку застосування привілеїв та імунітетів, передбачених Віденською конвенцією про консульські зносини від 24 квітня 1963 року для почесних консульських посадових осіб та консульських установ, очолюваних такими посадовими особами, необхідно звернутися до МЗС.