Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ОФIС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКIВ ДФС

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.05.2019 р. № 2190/ІПК/28-10-27-01-11

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби розглянув звернення щодо порядку застосування Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі - Конвенція) при виплаті українським підприємством дивідендів резиденту Нідерландів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє.

Згідно з положеннями пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента (пп. «б» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст.141 Кодексу).

Відповідно до пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до ст. З Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Порядок застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст. 103 Кодексу.
Статтею 10 «Дивіденди» Конвенції, яка набула чинності для України 02 листопада 1996 року, визначено особливий порядок оподаткування дивідендів, які виплачуються компанією, яка є резидентом однієї договірної держави, резиденту другої договірної держави.

Так, відповідно до п. З «і» ст. 10 «Дивіденди» Конвенції ставка податку, що стягується Україною з доходу у вигляді дивідендів, визначення яких наведене у п. 6 ст. 10 Конвенції, які отримуються резидентом Королівства Нідерландів, знижується до 0 % за умови, якщо фактичним власником цих дивідендів є «компанія (інша, ніж партнерство), яка володіє прямо щонайменше
50 % капіталу української компанії, що сплачує дивіденди, і передбачається, що інвестицію в розмірі щонайменше 300000 дол. США або їх еквівалент у національній валюті Нідерландів або України було внесено в капітал української компанії, що сплачує дивіденди».

При цьому умова володіння щонайменше часткою 50 % у капіталі української компанії і умова здійснення резидентом Нідерландів інвестиції вартістю не менше 300000 дол. США обов'язково повинні бути виконані та водночас є незалежними одна від одної.

Разом з тим треба мати на увазі, що між компетентними органами України і Нідерландів досягнута згода про те, що купівля вже існуючих акцій української компанії в іншої компанії (попереднього власника) не є інвестуванням у розумінні пп. «і» п. З ст. 10 Конвенції, і тому у цьому випадку нульова ставка не може бути застосована. Вищезазначене положення Конвенції буде застосоване лише у разі придбання нідерландською компанією нових акцій, випущених українською компанією (емітентом) на додаток до існуючих акцій.

Також зауважуємо, що право на використання переваг міжнародного договору надається нерезиденту за умови надання ним особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (п. 103.4 ст. 103 Кодексу).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.