Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.05.2019 р. № 2229/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо включення сум податку до складу податкового кредиту з ПДВ і підстав для позбавлення платника податку права на податковий кредит та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Главою 8 розділу П Кодексу визначено вимоги щодо видів перевірок, порядок, особливості та строки їх проведення, матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, порядок надання документів під час перевірки та отримання у платників податків належним чином завірених копій первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також оформлення результатів перевірок.

Зі змісту підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 розділу II Кодексу вбачається, що предметом документальної перевірки є, зокрема, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При цьому, статтею 83 розділу II Кодексу передбачено, які матеріали є підставами для висновків під час проведення перевірок, зокрема: документи, визначені Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Якщо в ході розгляду окремих спірних питань не обійтись без призначення та проведення експертизи, то норми щодо такої можливості передбачені Кодексом, зокрема статтею 84 розділу II Кодексу.

Враховуючи наведене вище, результати проведених експертиз та інші документи, які булі зібрані та використані контролюючим органом для виконання покладених на них функцій у відповідності до статей 71 та 72 розділу П Кодексу можуть бути підставами для висновків під час проведення перевірок.

Разом з цим зауважимо, що для покупця товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг (абзац другий пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

Таким чином норми ПКУ, що регулюють питання оподаткування податком на додану вартість у взаємовідносинах платників податків при здійсненні постачання-придбання товарів/послуг (проведенні за них безготівкових розрахунків), чітко визначають такі обов’язкові умови для:

• складання і реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН - це здійснення продавцем (постачальником) - контрагентом покупця операції з постачання останньому товарів/послуг (наявність події з відвантаження товарів/факту постачання послуг) або зарахування на банківський рахунок продавця попередньої оплати (авансу) в рахунок оплати покупцем вартості товарів/послуг (підпункти «а»/«б» пункту 185.1 статті 185; підпункти «а»/«б» пункту 187.1 статті 187; абзаци перші підпунктів 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V Кодексу);
• нарахування покупцем сум податку, що відносяться до податкового кредиту на підставі зареєстрованої постачальником податкової накладної в ЄРПН - це здійснення покупцем - контрагентом продавця (постачальника) операції з придбання (отримання) від останнього товарів/послуг або перерахування йому з банківського рахунку коштів в рахунок оплати вартості товарів/послуг (підпункт 198.1, абзаци перший - третій пункту 198.2, абзаци перший - другий пункту 198.3 і абзац третій пункту 198.6 статті 198; абзаци другий - третій пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

Відповідно до абзаців першого - другого пункту 44.1 статті 44 розділу І Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством; платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених зазначеними документами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон).

З огляду на норми Закону:

• операції обліковуються відповідно до їх сутності (абзац восьмий статті 4 Закону), що безумовно передбачає наявність факту здійснення господарської операції, правильне визначення її змісту і обсягу та відповідного дебітора або кредитора, а отже виключає можливість відображення у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку нереальних операцій з псевдоконтрагентами;
• операція з постачання-придбання (отримання) товарів/послуг, будучи дією (подією) у взаємовідносинах між підприємством і його відповідним контрагентом, що викликає зміни в структурі активів та зобов’язань обох сторін, які брали участь у її здійсненні, є господарською операцією, а підставою для її відображення в облікових регістрах є первинний документ (наприклад, видаткова накладна, акт або інший документ, що містить відомості про дії з передачі-приймання товару/послуги, платіжне доручення) (абзаци п’ятий і одинадцятий статті 1 та частина перша статті 9 Закону);
• первинний документ повинен містити обов’язкові реквізити, зокрема зміст та обсяг господарської операції, а також посади, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції й відповідають за її здійснення, правильність оформлення та достовірність (частини друга і восьма статті 9 Закону). Тобто, первинний документ при здійсненні постачання-придбання товарів/послуг (проведенні за них безготівкових розрахунків) повинен об’єктивно визначати основні дані щодо взаємопов’язаних двосторонніх (односторонніх - при списанні коштів з банківського рахунка) дій підприємства і його контрагента та осіб, відповідальних за їх вчинення (тобто, мати достовірні дані);
• господарська операція у тому звітному періоді, в якому вона була фактично здійснена, підлягає відображенню (на підставі первинного документа) в облікових регістрах, відповідальність достовірність даних яких несе особа, яка їх склала і підписала (частини п’ята статті 9 Закону).

Аналіз вказаних вище норм свідчить, що податкова накладна буде підставою для нарахування сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту, за умови якщо:

• мала місце господарська операція (операція повинна бути реальною);
• податкова накладна складена саме тією особою, яка здійснила постачання товарів/послуг.

Додатково зазначаємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує аналізу документів та матеріалів, які дають змогу ідентифікувати предмет запиту більш детально, тому для отримання вичерпної податкової консультації з порушених питань необхідно надання платником податків до контролюючого органу усіх копій документів у порядку, встановленому законодавством.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).