Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.05.2019 р. № 2249/10/26-15-13-06-12-ІПК

Головне управління ДФС у м. Києві, відповідно до статті 52
Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-ІV зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) розглянуло Ваше звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства під час оподаткування доходу у вигляді сум страхових внесків, сплачених юридичною особою за договором добровільного медичного страхування працівників, і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до статті 1 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 85' страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подів (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону № 85 визначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування).

Страхування може бути добровільним або обов’язковим (стаття 5 Закону № 85). Медичне страхування відноситься до добровільного виду страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком (стаття 6 Закону № 85).

Згідно з підпунктом 14.1.52і пункту 14.1 статті 14 Кодексу договір добровільного медичного страхування - це договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров'я у разі настання страхового випадку, пов'язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пункту 162.1 статті 162 якого платником податку не доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодекс) об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного оподатковуваного доходу платника податку - фізичної особи, визначено пунктом 164.2 статті 164 Кодексу, зокрема, до таких доходів включається сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються особою — резидентом, що визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами (підпункт «а» підпункту 164.2.16 пункту 164.2 статті 164 Кодексу).

Пунктом 167.1 статті 167 Кодексу передбачено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 статті 167 Кодексу).

Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасове, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершенні реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

У підпункті 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу.

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу (підпункт 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (військовий збір) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену підпунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

При цьому пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного пунктом 164.5 статті 164 розділу IV Кодексу.

Враховуючи викладене, суми страхових платежів (страхових внесків), що сплачуються юридичною особою (роботодавцем) за договорами добровільного медичного страхування працівників, включаються податковим агентом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку - фізичної особи та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на підставі підпункту 164.2.16 пункту 164.2 статті 164 Кодексу, крім випадку, визначеного у підпункті «а» підпункту 164.2.16 пункту 164.2 статті 164 Кодексу, без урахування пункту 164.5 статті 164 Кодексу.

При цьому податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку - фізичної особи, зобов’язаний утримати, сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за рахунок платника податку у повному обсязі відповідно до порядку, визначеного статтею 168 Кодексу.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.