Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ХМЕЛЬНИЦЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.04.2019 р. № 1897/ІПК/22-01-58-06

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою у вигляді компенсації оренди житла (квартири) і в межах компетенції повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи -резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Податкового кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід но є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Кодексу).

Отже, якщо підприємство компенсує найманому працівнику кошти, сплачені за оренду житла, при цьому нормами колективного договору або трудового договору (контракту) передбачено компенсацію її вартості, зазначений дохід платника не може розглядатись як додаткове благо.

Звертаємо увагу, що ця норма не містить посилань на те, що дохід у вигляді компенсації найманому працівнику коштів, сплачених за оренду житла, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб. Зазначене лише вказує, що такий дохід не є додатковим благом.

Разом з цим, згідно з п.п. «є» пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід із джерелом походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Підпунктом 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу встановлено, що доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16.1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16.1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16.1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізич них осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Отже, якщо компенсацію підприємством оренди житла найманому працівнику передбачено трудовим (колективним) договором, то таку виплату слід розглядати як дохід платника податків у вигляді заробітної плати, яка включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.