Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ХАРКIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.11.2017 р. № 2669/ІПК/20-40-12-03-21

Про визначення об’єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДФС у Харківській області на звернення Товариства щодо об’єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) повідомляє.

Товариство поінформувало, що є власником житлового багатоквартирного будинку (далі - Об’єкт), частину квартир у якому продано фізичним особам і додало Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (далі - Довідка).

Товариство має намір з’ясувати наявність у нього обов’язку зі сплати Податку за допоміжні приміщення Об’єкта у контексті ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» (далі - Закон).

Підпунктом 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу визначено, що база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Одночасно п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу визначено, що якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб - власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом. Якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Продаж часток Об’єкта (квартир) передбачає набуття права власності новими власниками, тобто внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Оскільки на теперішній час, згідно з Довідкою Товариство є власником Об’єкта, то обов’язок зі сплати Податку за цей Об’єкт залишається за Товариством.

Зауважимо, що частиною другою п. 1 ст. 1 Закону визначено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку — приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку (ст. 5 Закону).

Разом з тим ст. 4 Закону встановлено, що якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов'язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.

Питання відшкодування Товариству частини суми податку власниками квартир має вирішуватись договірними відносинами, які регулюються Цивільним кодексом України.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.