Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.05.2019 р. № 2179/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування п. 164.5 ст. 164 Кодексу і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:
доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Порядок оподаткування доходів фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис) визначено п. 170.1 ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.1.1 якого податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Відповідно до п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Кодексу дохід, зазначений у п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Кодексу, оподатковується податковим агентом під час нарахування (виплати) за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Одночасно слід зазначити, що коефіцієнт, який обчислюється за формулою, визначеною п. 164.5 ст. 164 Кодексу, застосовується виключно під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі.

Крім того, зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 - 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 - 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

При цьому нормами п. 16 - 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Тобто об’єктом оподаткування військовим збором є уся сума доходу у негрошовій формі без застосування коефіцієнта.

Враховуючи викладене, у разі якщо умовами договору оренди земельної частки (пай), укладеного між юридичною особою (орендарем) та фізичною особою (орендодавцем), передбачено, що орендна плата виплачується орендарем у грошовій формі, то сума такої орендної плати оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах без застосування коефіцієнту, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Водночас якщо умовами договору оренди земельної частки (пай), укладеного між юридичною особою (орендарем) та фізичною особою (орендодавцем), передбачено, що орендна плата виплачується орендарем у негрошовій формі (власною продукцією), то дохід у вигляді вартості наданої власної продукції оподатковується податком на доходи фізичних осіб із застосування коефіцієнту, зазначеного у п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

При цьому вказаний дохід також оподатковується військовим збором без застосування коефіцієнту.
Крім того, оскільки дохід у вигляді заробітної плати нараховується податковим агентом на користь фізичної особи у грошовій формі, то оподаткування такого доходу здійснюється на загальних підставах без застосування коефіцієнту, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, кожний конкретний випадок слід розглядати з урахуванням документів і матеріалів, що стосуються порушеного питання.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.