Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС В IВАНО-ФРАНКIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.05.2019 р. № 2324/10/09-19-40-02-18/ІПК

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) розглянуло Ваше звернення про надання податкової консультації щодо реєстрації акцизних складів та ліцензування діяльності зі зберігання пального і в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у запиті, Товариство здійснює придбання дизпалива та використовує його для заправки власних (орендованих) транспортних засобів, які здійснюють доставку товару контрагентам (покупцям).

Товариство не здійснює реалізацію та зберігання пального іншим особам господарської діяльності. На території підприємства знаходиться пункт паливо-заправний (укомплектований), який Товариство орендує в іншого Товариства згідно договору суборенди обладнання. Об’єм пункту паливо-заправного (укомплектованого) становить 20м3, обсяг пального, яке протягом календарного року закуповує Товариство складає в середньому 160 м3.

Чи є пункт паливо-заправний (укомплектований) акцизним складом?

Чи потрібно Товариству отримувати ліцензію на зберігання пального?

Змінами, внесеними Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) до ст. 14 Кодексу, змінюється визначення термінів "реалізація пального", "акцизний склад".

Так, згідно з пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під реалізацією пального з 01 липня 2019 розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.

Разом з цим відповідно до абзацу десятого цього ж підпункту не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Відповідно до пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - це, зокрема, суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до абзацу третього пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під акцизним складом розуміються, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

При цьому відповідно до абзацу шостого цього ж підпункту не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або
користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Отже, якщо загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального у Товариства не перевищує 200 кубічних метрів, обсяг отриманого протягом календарного року пального не перевищує 1000 кубічних метрів, та пальне використовується виключно для потреб власного споживання без здійснення операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, у такому випадку відсутня необхідність реєстрації акцизного складу.

Законом N 2628 передбачено внесення змін до Закону України від 19 грудня 1995 N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), згідно з якими з 01 липня 2019 запроваджується ліцензування діяльності усіх суб'єктів господарювання, які здійснюють, зокрема, діяльність із зберігання пального.

Відповідно до ст. 1 Закону N 481 зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик, а місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Згідно зі ст. 15 Закону N 481 зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто - та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Таким чином, діяльність Товариства із зберігання пального з 01.07.2019 повинна здійснюватись за наявності ліцензії на право зберігання пального.