X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.05.2019 р. № 2350/6/99-99-12-01-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України розглянула лист щодо ліцензування виробництва пального та в межах компетенції повідомляє.

Товариство цікавить питання чи обов’язково здобувачу ліцензії на право виробництва пального мати власну акредитовану лабораторію з визначення показників якості пального, чи достатньо надати належним чином засвідчену копію документу про акредитацію лабораторії, з якою виробник має укладений договір про надання послуг з лабораторних досліджень зразків виробленого пального?

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Частиною сьомою статті 3 Закону № 481 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628) визначено, що для отримання ліцензії на право виробництва пального разом із заявою додатково подається, серед іншого, документ, що підтверджує акредитацію випробувальної лабораторії з визначення показників якості пального, виданий уповноваженим органом.

Надання копії документу про акредитацію лабораторії, з якою виробник має укладений договір про надання послуг з лабораторних досліджень зразків виробленого пального Законом № 481 не передбачено.

Згідно з статтею 3 Закону № 481 вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється.

Відповідно до частини третьої статті 5 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.