Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ПОЛТАВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.05.2019 р. № 2361/ІПК/16-31-12-03-19

Про туристичний збір

Головне управління ДФС у Полтавській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на звернення Товариства щодо справляння туристичного збору (далі - Збір), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є податковим агентом щодо справляння Збору.

Товариство зацікавлене з’ясувати практичне застосування вимог Кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо порядку справляння Збору:

1. Щодо округлення суми Збору з урахуванням положень постанови НБУ від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» (далі - Постанова № 25).

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу І Кодексу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу.

Правові основи справляння Збору встановлено розділом ХІІ Кодексу.
Відповідно до п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 Кодексу ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відсотка - для внутрішнього туризму та до 5 відсотків - для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Згідно з п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 Кодексу базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

На сьогоднішній день є чинною форма податкової декларації з туристичного збору затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 року №636 «Про затвердження форми податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору».

Форма декларації передбачає зазначення суми нарахованого збору (колонке 5) у гривнях з копійками з округленням до двох десяткових знаків.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу II Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881 (далі - Порядок) з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Усі вартісні облікові операції та облікові показники в ІКП проводяться у гривнях з двома десятковими знаками.

Кодексом не передбачено заокруглення сум нарахованих податків і зборів.

Товариство має перераховувати до бюджету суму Збору у повному обсязі (у гривнях з копійками), розраховану відповідно до вимог Кодексу.

Платники Збору при його сплаті готівкою можуть застосовувати норми Постанови № 25, водночас зазначаємо, що при акумулюванні протягом звітного податкового періоду (кварталу) сплачених Товариству, як податковому агенту, платниками Збору сум, нарахованих за періоди їх проживання, з застосуванням Постанови НБУ № 25, Товариству при заповненні податкової декларації та сплаті Збору до бюджету слід дотримуватися заходів з упередження виникнення податкового боргу.

2. Як розрахувати суму Збору у випадку тимчасового розміщення строком менше ніж доба, тобто під час надання послуги ранній заїзд/пізній виїзд або розміщення на неповний день (менше ніж пів доби)? Чи може сума Збору розраховуватись пропорційно фактичному часу проживання?

Базою справляння Збору відповідно до пп. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 Кодексу є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу.
Кодексом не передбачений інший, ніж доба, період проживання для визначення бази оподаткування Збором.

Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 N 19, зареєстрованим в Мін’юсті 02.04.2004 за N 413/9012 (далі - Правила), регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення усіх форм власності, цо здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення споживачам і регулюють відносини між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами), та готелями, виконавцями цих послуг.

Відповідно до пункту 3.8 глави 3 Правил плата за надання готельних послуг стягується у відповідності до єдиної розрахункової години - 12 год. 00 хв. поточної доби за місцевим часом. Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову годину. Як правило, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах готелю.

Пунктом 3.7 глави 3 Правил встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, як правило, одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12 год. 00 хв. дня, наступного за днем прибуття споживача.

Враховуючи викладене вище, відлік доби проживання розпочинається з 12 год. 00 хв. дня прибуття (заїзду) та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.

Кодексом не передбачений інший, ніж доба, період проживання для визначення бази оподаткування Збором та не встановлено залежність тривалості доби від фактичного терміну проживання у місці розміщення (ночівлі).

У разі раннього заїзду до місця проживання (до 12 год. 00 хв. дня прибуття) та пізнього виїзду (після 12 год. 00 хв. дня виїзду) для цілей оподаткування Збором до кількості днів проживання додаються дві доби (по одній добі за перевищення розрахункової години при заїзді та виїзді з місця проживання).

3. Чи можливо справляти туристичний збір та проводити розрахунок за готельні послуги одним платежем з використанням банківського РОS-термінала та як відображати у такому випадку сплачені суми в розрахунковому документі (фіскальному чеку)?

Відповідно пп. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Кодексу платники Збору сплачують суму Збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють Збір за ставками, у місцях справляння Збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної ради. В свою чергу, розміщення платника Збору у місцях проживання (ночівлі) здійснюється виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним Збору, та рішення відповідної ради (пп. 268.6.2 п. 268.6 от. 268 Кодексу).

У податкового агента як суб'єкта ведення бухгалтерського обліку та нарахування податкових зобов'язань зі Збору, зважаючи на норму п. 44.1 ст. 44 Кодексу, має бути підтверджуючий первинний документ, який містить відомості про господарську операцію щодо сплати цьому податковому агенту певної суми коштів платником Збору.
Форма сплати Збору податковому агенту платником Збору Кодексом не регулюється.

4. У зв’язку з оплатою Збору авансовим платежем, який документ може ідентифікувати платника Збору та дати проживання (загальну кількість діб тимчасового розміщення, за які ним було сплачено Збір), при сплаті Збору різним податковим агентам на одній адміністративно — територіальній одиниці?

Відповідно до п.п. 268.2.1. п.268.2 ст.268 Кодексу платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті.

Тимчасове розміщення платника Збору у місцях проживання (ночівлі) здійснюється виключно за наявності у платника Збору документа, що підтверджує сплату ним Збору відповідно до цього Кодексу (п.п. 268.6.2 п. 268.2 ст. 268 Кодексу).

Платники Збору сплачують суму Збору авансовим внеском перед
тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) (п.п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Кодексу).

Сплата Збору одним платником різним податковим агентам на одній адміністративно - територіальній одиниці за один і той же період проживання не відбувається, оскільки сплата Збору здійснюється за фактичний період проживання, а один платник Збору не може бути одночасно розміщений у різних місцях проживання у один і той же період часу.

Якщо після сплати Збору податковому агенту авансовим внеском платник вирішив зменшити тривалість свого проживання, у такого платника виникає необхідність у поверненні надміру сплаченої ним суми Збору.

Якщо необхідність повернення частки Збору виникла у межах того звітного кварталу, у якому Збір був сплачений податковому агенту (податковим агентом не здійснені нарахування Збору за цей звітний квартал та сплата Збору до місцевого бюджету), то повернення податковим агентом платнику Збору зайво сплаченої ним суми відбувається в межах взаємовідносин, що регулюються Цивільним кодексом України.

Порядок надання податковим агентом платнику Збору документів для сплати Збору а також на підтвердження сплати цього Збору Кодексом не регулюється.

Зазначене питання регулюється, зокрема Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Законам України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», наказом Мінфіну від 21.01.2016 №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)».

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.