X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.05.2019 р. № 2400/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула Ваше звернення про отримання індивідуальної податкової консультації (далі - ІПК) щодо окремих питань оподаткування та повідомляє.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст. 177 ПКУ.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 ПКУ фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

При цьому податкова декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» із змінами (далі - Інструкція).

Одночасно разом з податковою декларацією подається та заповнюється додаток Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою».

Підпунктом 1 п. З розд. IV Інструкції визначено, що у розрахунку податкових зобов'язань додатка Ф2 до декларації, доходи, отримані від провадження кожного виду економічної діяльності, відображаються в окремому рядку розд. І із зазначенням у графі 2 назви та у графі 3 - коду виду економічної діяльності згідно з КВЕД, за провадження якого одержано дохід.

У графі 4 - сума одержаного доходу від провадження окремого виду економічної діяльності;

у графах 5 - 7 - сума документально підтверджених витрат, пов'язаних із провадженням кожного виду господарської діяльності;

у графі 9 - сума чистого оподатковуваного доходу, яка визначається як різниця між сумою отриманого оподатковуваного доходу (графа 4) і сумою документально підтверджених витрат (графи 5 - 7).

Показники, визначені у графі 9 додатку Ф2, зазначаються у рядку 10.7 податкової декларації, де відображається сума чистого оподатковуваного доходу, отриманого фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування.

Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Надмірно сплачені суми податку на доходи фізичних осіб підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Враховуючи наведене, фізичні особи - підприємці, крім тих, що обрали спрощену систему оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій зазначають доходи, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності та авансові платежі з податку на доходи.

Одночасно повідомляємо, що фізичні особи - підприємці, крім тих, що обрали спрощену систему оподаткування, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відс. чистого оподатковуваного доходу та відображають в річній податковій декларації (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 - 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема фізичні особи - підприємці, крім тих, що обрали спрощену систему оподаткування.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, передбачені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 - 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Таким чином, фізичні особи - підприємці, крім тих, що обрали спрощену систему оподаткування, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відс. чистого оподатковуваного доходу та сплачують його в терміни передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.